Археологи за рештками ідентифікували Джеймса Фіцджеймса, капітана корабля «Еребус» зі зниклої в Арктиці експедиції Франкліна 1845 року. На останках Фіцджеймса знайшли сліди канібалізму, і це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що застряглі на Півночі моряки дійшли до крайнощів заради виживання. Це відкриття проливає світло на фінальні етапи експедиції Франкліна, коли офіцерам Королівського військово-морського флоту так і не вдалося віднайти шлях з Атлантичного у Тихий океан через Арктику. Дослідження опублікували в журналі Journal of Archaeological Science: Reports
Нижня щелепа Джеймса Фіцджеймса зі слідами канібалізму. Anne Keenleyside
Що це за місія та чому її члени дійшли до канібалізму?Експедицію на чолі з сером Джоном Франкліном відрядили у 1845 році на дослідження невідомої частини Північно-Західного проходу — морського шляху, який сполучає Атлантичний і Тихий океани та пролягає вздовж північного узбережжя Північної Америки через Канадський архіпелаг. У складі експедиції було два кораблі — «Еребус» і «Террор» — і 129 членів екіпажу.
Фотографія капітана Джеймса Фіцджеймса у 1845 році.
Sotheby's
У 1848 вцілілі капітани суден Джеймс Фіцджеймс і Френсіс Крозьє залишили останній з відомих записів про перебіг місії, повідомивши про вихід екіпажу на суходіл і смерть 15 матросів та дев’яти офіцерів. Однак і решту команди спіткала не краща доля — інуїти, яких опитували члени пошукових місій, повідомляли про знахідки тіл з явними слідами канібалізму. Саме частину з цих решток досліджували науковці Університетів Лейкгед та Ватерлоо в Канаді.
Які нові факти про експедицію вдалося розкрити?Науковці аналізували ДНК з нижньощелепного зуба з локації NgLj-2, де знайшли рятувальний човен з одного з кораблів експедиції. Використовуючи аналіз за Y-хромосомою, порівняли ці рештки з ДНК живого нащадка Джеймса Фіцджеймса. Вони отримали достатньо високий збіг, щоб підтвердити, що останки дійсно належали зниклому капітану корабля «Еребус».
