Дослідження людських останків із Машицької печери в Польщі виявило докази канібалізму серед давніх європейських спільнот, що, ймовірно, було частиною міжгрупового насильства.
Людська щелепа та фрагмент лівої лопатки з Машицької печери, Польща (автор зображення: Institut Catalа de Paleoecologia Humana i Evoluciо Social)
Аналіз 53 кісток, які належали принаймні десяти особам, показав численні порізи та переломи, що свідчать про цілеспрямоване розчленування тіл. Використання 3D-мікроскопії дозволило дослідникам визначити сліди скальпування, видалення вух і щелеп, а також розбиття черепів з метою вилучення мозку. «Розташування та частота порізів і навмисне руйнування скелета чітко свідчать про харчову експлуатацію тіл», — зазначив Франсеск Маргінедас із Каталонського інституту палеоекології та соціальної еволюції людини (IPHES).
Фахівці дійшли висновку, що канібалізм у цьому випадку не був викликаний голодом, оскільки магдаленський період характеризувався зростанням населення, а не нестачею ресурсів. Відсутність поховальних практик та змішування людських останків із кістками тварин свідчить про «воєнний канібалізм» — ритуал, що міг бути пов’язаний із залякуванням ворогів.
Вхід до Машицької печери в Польщі (Автор зображення: Institut Catalа de Paleoecologia Humana i Evoluciо Social)
Подібні знахідки на інших європейських стоянках того ж періоду свідчать про те, що канібалізм був поширеною практикою в магдаленській культурі. Дослідники припускають, що територіальні конфлікти та надлишок населення могли спричинити насильницьке знищення цілих сімей, після чого їхні тіла використовували як джерело їжі.
