Група вчених з Університету Аалто та Університету Байройта досягла прориву в матеріалознавстві, розробивши гнучкий і міцний гідрогель, що має феноменальну здатність до самовідновлення.
Новий матеріал здатний заліковувати 90% ушкоджень за чотири години і повністю відновлюватися протягом доби, відкриваючи перспективи для медицини, робототехніки та створення штучної шкіри.
Читайте також:
Механізм захисту. Розчухування шкіри може бути не таким небезпечним, як вважалося Унікальна структура гідрогелю стала можливою завдяки використанню ультратонких глиняних нанолистів. Ці елементи формують щільну заплутану мережу полімерів, яка надає матеріалу міцність і підвищує його здатність до самозагоєння. Дослідники домоглися цього, змішавши порошок мономерів з водою, що містить нанолисти, а потім активувавши процес за допомогою ультрафіолетового випромінювання. Це дало змогу молекулам з'єднуватися в еластичну, але стійку гелеву структуру.
Процес загоєння відбувається завдяки динамічній поведінці полімерних шарів, які переплітаються подібно до ниток вовни, відновлюючи цілісність матеріалу.
Товщина гідрогелю становить лише один міліметр, але при цьому він містить близько 10 000 наношарів, що робить його водночас міцним і гнучким, як людська шкіра.
Перспективи застосування цієї технології виходять далеко за рамки медицини. Синтетичні тканини, що самовідновлюються, роботи із захисним покриттям, а також медичні матеріали, здатні самостійно усувати пошкодження, можуть стати реальністю. Можливість створювати штучну шкіру з такими характеристиками може значно поліпшити якість життя пацієнтів, які потребують трансплантації шкірних покривів або захисту від травм.
Читайте також:
Жива біоелектроніка. Інженери створили пластир для лікування шкірних захворювань Дослідники вважають, що цей механізм здатний змінити підхід до проектування нових матеріалів. Подальший розвиток технології може призвести до створення синтетичних поверхонь з унікальними властивостями, що підвищують їхню довговічність і стійкість до пошкоджень. Дослідженняопубліковано в журналі Nature Materials і вже привернуло увагу фахівців у галузі біотехнологій і матеріалознавства.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
