Космічний телескоп імені Джеймса Вебба зафіксував перші прямі зображення вуглекислого газу в атмосфері екзопланет за межами Сонячної системи.
Дослідженняпроводилося в системі HR 8799, розташованій за 130 світлових років від Землі. Ці спостереження підтверджують, що гігантські планети системи формувалися за тим самим принципом, що і Юпітер із Сатурном, шляхом поступового накопичення твердих ядер.
Читайте також:
«Незабутня подорож». Blue Ghost завершив історичну місію на Місяці Виявлені спектральні особливості свідчать про присутність значної кількості вуглецю, кисню і заліза в атмосферах планет. На думку астрофізиків, такі дані вказують на аккреційний механізм їхнього формування. Це відкриття стало важливим кроком у вивченні хімічного складу екзопланетних атмосфер і дає вченим можливість безпосередньо аналізувати їхні властивості.
HR 8799 являє собою молоду планетну систему, вік якої становить близько 30 мільйонів років. На відміну від планет Сонячної системи, об'єкти цієї системи ще зберігають теплове випромінювання, що виникає в результаті їх формування.
Вивчення таких молодих планет допоможе астрономам краще зрозуміти механізми утворення планетних систем загалом.
Читайте також:
Як вона вижила? Астрономи знайшли найменшу і найслабшу галактику в історії Досягти цього результату вдалося завдяки використанню коронографів Вебба, які блокують світло від яскравих зірок, даючи змогу фіксувати слабке інфрачервоне випромінювання екзопланет. Дослідники сфокусувалися на довжинах хвиль 3−5 мікрометрів, що дало змогу виявити не тільки вуглекислий газ, а й інші важкі елементи в атмосферах планет. Крім того, вперше було зафіксовано планету HR 8799 e на довжині хвилі 4,6 мікрометра та об'єкт 51 Eridani b на 4,1 мікрометра.
Раніше телескоп Вебба вже виявив вуглекислий газ на іншій екзопланеті, WASP-39 b, за допомогою непрямих методів, аналізуючи, як її атмосфера змінює світло під час проходження перед зіркою. Тепер же вчені змогли отримати прямі дані, що відкриває нові можливості для дослідження екзопланет.
Читайте також:
Планета-рекордсмен. Астрономи знайшли у Сатурна 128 нових супутників Керівник дослідження Вільям Балмер з Університету Джонса Гопкінса зазначив, що подальші спостереження допоможуть визначити, наскільки поширений аккреційний механізм формування гігантських планет. Це також має важливе значення для вивчення планет земного типу, їхньої населеності та умов, за яких можуть виникнути світи, схожі на наш.
Команда планує продовжити дослідження за допомогою телескопа Вебба, щоб розширити наші знання про процес формування планетних систем і визначити, наскільки наша Сонячна система унікальна в масштабах Всесвіту.
