Вчені Медичної школи
Кека при Університеті Південної
Каліфорнії з'ясували, що марсіанський
пил становить значну небезпеку для
майбутніх
астронавтів. Згідно з їхнім дослідженням,
опублікованим у журналі GeoHealth, мікроскопічні
частинки пилу на Марсі можуть спричиняти
важкі захворювання дихальної системи,
аналогічні пневмоконіозу у шахтарів.
Про це пише
Sciencealert.Марсіанські
пилові бурі вже довели свою руйнівну
силу для роботизованих місій. Так, 2018
року ровер Opportunity припинив роботу через
нестачу енергії, а 2022 року аналогічна
доля спіткала посадковий
модуль InSight. Але для людей ця проблема
ще серйозніша. Вдихання частинок пилу,
що містять токсичні сполуки — діоксид
кремнію, залізо, хром, берилій і навіть
миш'як, — може призвести
до важких захворювань. Небезпека
посилюється тим, що розміри цих частинок
занадто малі для природної фільтрації
легенями.Крім
того, вчені побоюються впливу радіації
та мікрогравітації, які послаблюють
імунну систему і можуть посилити
пошкодження легенів. Доставка медичних
препаратів на Марс буде складним
завданням, а евакуація хворих астронавтів
назад на Землю займе роки.
«Існує
багато потенційних токсичних елементів,
з якими астронавти можуть зіткнутися
на Марсі. Найбільш критичним є велика
кількість пилу кремнезему на додаток
до залізного пилу з базальту і нанофазного
заліза, обидва з яких реагують з легенями
і можуть викликати респіраторні
захворювання. Що робить пил на Марсі
більш небезпечним, так це те, що середній
розмір частинок пилу на Марсі набагато
менший за мінімальний розмір, який
здатен виводити слиз у наших легенях,
тому вони з більшою ймовірністю можуть
спричинити захворювання». Дослідники
пропонують кілька рішень. По-перше,
необхідно максимально обмежити
проникнення пилу в житлові модулі.
По-друге, фільтри і системи очищення
мають бути готові до екстремальних умов
марсіанських бур. По-третє, вітамін C і
йод можуть допомогти знизити негативний
вплив токсичних сполук, проте їхнє
дозування має бути ретельно контрольованим,
щоб уникнути побічних ефектів.Вчені
вважають, що підготовка до пілотованих
місій на Марс повинна покривати не
тільки питання доставки і життєзабезпечення,
а й розробку ефективних методів захисту
від марсіанського середовища. Без цього
навіть найбільш просунуті технології
не зможуть гарантувати безпеку перших
підкорювачів Червоної планети.
