Національному антарктичному науковому центрі."До наших полярників завітала унікальна гостя — єгипетська чапля! Ці птахи мешкають на всіх континентах, окрім Антарктиди, але іноді випадково залітають в район української станції "Академік Вернадський", - розповіли науковці.
Непересічну зустріч встигла зафіксувати біологиня 30-ї УАЕ Зоя Швидка.
"Ми готувалися до морського виходу на човнах і чекали колег надворі біля станції. Кілька людей пішли до причалу, й раптом саме з того боку вилетіло щось незвичне: здається, я почала фотографувати раніше, ніж зрозуміла, що це за тварина. Але думка була якраз про чаплю, адже в Україні багато займалася водно-болотними птахами, а в чапель дуже характерний силует. Вже потім на фото роздивилася, що це дійсно вона", — пояснила біологиня.
Вона розповіла, що політ біля станції тривав лічені секунди, однак цей випадок — справжній фарт для біологів: побачити єгипетську чаплю біля "Вернадського" випадає далеко не кожній експедиції. Науковці пояснюють, що цей вид птахів вважається найпоширенішим та найчисельнішим серед родини чаплевих.
Наразі птаха живе в обох півкулях, надаючи перевагу тропікам, субтропікам та деяким територіям помірних широт.
Єгипетська чапля походить з африканського континенту, до початку XX століття її природним ареалом був Старий світ, але приблизно сторіччя птах "зробив ривок" у Західну півкулю та Австралію, і тепер не мешкає лише в Антарктиці.
Науковці жартома припускають, що чапля не любить холодний край через відсутність слонів та буйволів, яких вона дуже любить.
"Можливо, все тому, що на крижаному континенті немає її улюблених тварин — диких чи домашніх копитних. Саме на їхніх спинах птаха полюбляє сидіти: від слонів і буйволів до коней та зебр. Завдяки такому сусідству чапля простіше добуває їжу — великих комах, яких, власне, полохають у траві її великі друзі. Також вона збирає комах з шерсті та шкіри копитних", - розповіли у центрі.
За розміром єгипетська чапля невелика: її довжина — до пів метра, розмах крил — до метра. Здебільшого вкрита білим пір'ям, але на голові, спині та зобі має бежево-жовтуватий відтінок.
Як писав УНІАН, українські науковці вперше представили запис "розмов" косаток. На аудіо — імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація хижаків, які створюють імпульсні звуки не голосовими зв’язками, а видуваючи повітря через спеціальні структури в носовій порожнині. Цей механізм "спілкування" ще не вивчений до кінця та біологи намагаються розгадати цей "секрет".
Вас також можуть зацікавити новини:
- Полярники показали, як сухопутний "нахаба" відбирає їжу в пінгвіна (відео)
- З борту української "Ноосфери" почали нове важливе дослідження (відео)
- "Вивчає" геокосмос: українські полярники показали дивовижне пташеня (фото)
