У Південній Африці вчені зафіксували повільне, але стабільне підняття земної поверхні, яке триває вже багато років. Ще донедавна це явище пояснювали активністю мантії, але нове дослідження німецьких науковців відкриває зовсім інше джерело — втрату води з ґрунту.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Earth.
Вчені з Боннського університету провели новий аналіз даних, зібраних із мережі супутникових станцій GNSS, які фіксують навіть незначні вертикальні зміни земної кори. Результати показали: із 2012 до 2020 року земля в багатьох регіонах країни піднялася в середньому на 6 мм. Основна причина — висихання поверхні через посуху.
Дослідники пояснюють це просто: коли ґрунт насичений водою, він дещо “просідає”, але коли волога зникає — земна кора наче пружинить назад, як губка після натискання. Цей ефект “відскоку” дозволяє не лише спостерігати зміни поверхні, а й оцінювати втрати води в ґрунтових горизонтах.
Команда під керівництвом доктора Макана Карегара зібрала дані з 88 GNSS-станцій за період 2000–2021 років. Вони ретельно очистили інформацію від зайвих сигналів і виокремили чітку тенденцію підйому,
яка особливо посилилась після 2012 року — часу масштабних посух у країні.
Щоб перевірити свої висновки, вчені порівняли їх з даними супутників NASA, які вимірюють зміни гравітації — непрямий показник втрати маси. Хоча точність супутників менша, вони підтвердили ту ж саму картину: там, де зникла вода, земля піднялась.
Найпомітніші зміни зафіксували у Західному Кейпі, Гаутенгу та Лімпопо — регіонах, які найбільше постраждали від засух. У деяких місцях втрати води сягнули еквіваленту 10 см шару, що й спричинило підйом поверхні.
Науковці зазначають, що такі спостереження можуть стати важливим інструментом моніторингу посух. Мережа GNSS дозволяє оцінити, скільки підземних вод було витрачено або втрачено — а це критично важливо для регіону, де дефіцит води стає все серйознішою проблемою.
