Вчені виявили, що кити не лише вражають своїми розмірами — їхня сеча та фекалії відіграють важливу роль у збереженні екосистем океану.
Згідно з дослідженням, опублікованимIFLScience, кити, мігруючи крізь бідні на поживні речовини зони океану, залишають після себе значні сліди поживних речовин, які дозволяють цим “мертвим зонам” оживати.
“Китова помпа” як механізм підтримки життяВелика частина відкритого океану має достатньо світла й води, однак відчуває гостру нестачу таких речовин, як азот і фосфор. Саме ця нестача обмежує розвиток життя. Кити, що подорожують між багатими на їжу регіонами та відкритими просторами, не затримуються в цих зонах, але залишають у них значні обсяги виділень. Це явище отримало назву “”китова помпа”.
Реклама
Дослідники вперше змогли кількісно оцінити вплив цього процесу: один вусатий кит може виробляти до 950 літрів сечі на день. У підсумку — понад 4000 тонн азоту щороку надходить до океанічних “пустель” саме завдяки китам. Цей азот сприяє фотосинтезу планктону, що, в свою чергу, допомагає витягати до 18 000 тонн вуглецю з атмосфери.
Найбільша “доставка поживних речовин” на планетіВчені вважають, що вусаті кити забезпечують “найбільшу далеку доставку поживних речовин на планеті”. Якщо врахувати самців та інші види китів, реальні обсяги можуть бути ще вищими. Однак, навіть тоді їхня роль у боротьбі зі змінами клімату залишиться обмеженою — одна теплова електростанція щороку викидає більше вуглецю, ніж усі кити здатні “вивести” з атмосфери.
До початку масового китобійного промислу в XIX–XX століттях, за оцінками, вусаті кити щороку приносили утричі більше поживних речовин до відкритих вод, ніж зараз. На думку вчених, ці дані вкотре підтверджують важливість захисту морських ссавців для збереження балансу екосистем океану.
Читайте також
