Нове дослідження виявило у африканських шпаків соціальну поведінку, яку раніше вважали унікальною для людей і деяких приматів. Йдеться про здатність формувати довготривалі та взаємовигідні зв’язки з особинами, з якими їх не поєднує родинна спорідненість.
Міжнародна команда дослідників спостерігала за поведінкою шпаків у природному середовищі в Південній Африці протягом кількох років. Їхню увагу привернули незвичні соціальні взаємодії між птахами, які не були пов’язані родинними узами.
За допомогою GPS-трекерів, відеоспостереження та генетичного аналізу вчені зафіксували випадки, коли шпаки не просто співпрацювали, а утворювали стабільні партнерства: разом захищали територію, ділилися їжею, доглядали один за одним. Це не пояснюється інстинктом виживання чи репродукції — зв’язки були скоріше соціальними, “дружніми”.
Дотепер вважалося, що здатність до дружби — тобто вибудовування добровільних, тривалих і емоційно значущих зв’язків із “чужими” — притаманна тільки людям і деяким високоорганізованим ссавцям, наприклад дельфінам або шимпанзе. Нове відкриття розширює межі цього уявлення.
“Ці птахи не просто виживають разом — вони, здається, шукають соціального комфорту”, — говорить один із авторів дослідження, біолог доктор Лейла Морріс. “Це дозволяє нам переосмислити, як і чому еволюціонувала складна соціальна поведінка”.
Відкриття кидає виклик традиційному уявленню про “соціальний інтелект” як виняткову властивість людини. Вчені припускають, що подібні форми дружби могли незалежно з’явитися у різних видів, де спільне життя дає переваги, що виходять за межі кровної спорідненості.
Дослідження вже викликало дискусії у науковому середовищі та може стати поштовхом до нових робіт у галузі поведінкової екології та когнітивної еволюції.
