Прямі предки тиранозавра рекса могли потрапити до Північної Америки близько 70 мільйонів років тому, перетнувши сухопутний міст між сучасним Сибіром та Аляскою. Про це йдеться у новому дослідженні команди палеонтологів з Університетського коледжу Лондона, очолюваної докторантом Кассіусом Моррісоном. Дослідження було опубліковано в журналі Royal Society Open Science.
Учені використали математичне моделювання для реконструкції міграційних шляхів предків T. rex, які, ймовірно, емігрували з Азії через Берингову протоку. Висновки дослідження підтримують гіпотезу про близьку спорідненість тиранозавра з азійським тарбозавром, на відміну від інших північноамериканських хижаків, таких як дасплетозавр.
За словами Моррісона, на час міграції регіон був вкритий тропічними лісами з помірним кліматом, схожим на сучасну Британську Колумбію. Популяція тиранозавридів у той період була невеликою, що, ймовірно, пояснює рідкість їхніх решток у викопному літописі.
Дослідження також висуває версію, що скам’янілості предків тиранозавра можуть залишатися невиявленими в азійських регіонах.
Крім того, вчені з’ясували, що T. rex та його родичі почали стрімко збільшуватись у розмірах після вимирання інших гігантських хижаків — кархародонтозавридів — близько 90 мільйонів років тому. Це вивільнило екологічну нішу на вершині харчового ланцюга, якою скористались тиранозаври.
До моменту масового вимирання динозаврів тиранозаври сягали ваги до 9 тонн — це приблизно як великий африканський слон або легкий танк. За словами дослідника Чарлі Шерера, це зростання було зумовлено і кліматичними змінами: у холоднішому середовищі, ймовірно, перевагу мали теплокровні тварини з покриттям із пір’я.
- Динозаври моглизовсім не зникати поступово до удару астероїда, що стався близько 66 мільйонів років тому. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, надає переконливі докази, що ці істоти не були на межі зникнення до масштабної катастрофи — навпаки, вони, ймовірно, почувалися доволі добре.
