Закарпаття як осередок міжнародної наукової співпраці: ІЕРС, УТОП і NABU провели кількаденну програму для вчених Лозаннського університету.
Минулого тижня Закарпаття стало осередком міжнародної наукової співпраці – область відвідали науковці з Лозаннського університету (Швейцарія): професорка когнітивної психології Крістіна Мор та професор кафедри екології та еволюції Александр Роулен. Про це пише Institute of Ecological and Religious Studies- IERS.
Метою їхнього візиту було поглиблення досліджень у сфері екології, еволюційної біології, зокрема – вивчення символізму сипух у різних культурах, а також ознайомлення з практичними проєктами зі збереження цих унікальних птахів в Україні.
Науковці Лозаннського університету вивчають, як у різних країнах формуються уявлення про сипуху – птаха, що часто стає об’єктом міфів і упереджень. Саме культурне сприйняття часто впливає на збереження виду, тож ці аспекти є не менш важливими, ніж біологічні чи екологічні. Професорка Крістіна Мор досліджує культурні вірування, пов’язані з міфами й містикою, а професор Александр Роулен є провідним фахівцем у дослідженні сипух і автором понад 500 наукових праць,
які зосереджуються на еволюційних та екологічних аспектах цих птахів.
Програму візиту організували заступник керівника програми Центральної Азії та Східної Європи Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини (NABU) Іван Тимофеєв, керівник Інституту еколого-релігійних студій (ІЕРС) Олександр Бокотей і комунікаційна менеджерка Українського товариства охорони птахів (УТОП) Тетяна Журій.
Спершу вчені відвідали місто Берегове, де в супроводі провідного орнітолога Закарпаття Леоніда Покритюка ознайомилися з діяльністю волонтерського центру «Кожен може допомогти» та регіонального пункту реабілітації кажанів, створеного ІЕРС. Особливу увагу приділили реалізації проєкту з підтримання гніздової популяції сипухи в Україні шляхом створення та охорони місць гніздування на Закарпатті, що реалізується УТОП за підтримки NABU.
Ужгород також став важливою локацією програми. Гості побували в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, де завідувачка сектору природи Руслана Джахман провела для них екскурсію, поділившись як історією Ужгородського замку,
так і деталями експозиції «Природа Закарпаття». Найбільше науковців зацікавили оновлені стенди, створені у співпраці ІЕРС та NABU, та столітній експонат сипухи, що має свою унікальну історію.
У Зоологічному музеї Ужгородського національного університету, куди їх запросив Василь Боднар, гості ознайомилися з однією з найкращих у Центральній Європі колекцій хижих птахів, зібраною на початку XX століття видатним орнітологом Олександром Грабаром.
Також у резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії, де розташований офіс ІЕРС, науковці дізналися про роль церкви в розвитку еколого-просвітницької діяльності та переглянули екоосвітні матеріали, створені за роки роботи Інституту. Зустріч відбулася за активної участі нашої колеги Іванки Трофименко, неперевершеної експертки у сфері управління відходами європейського масштабу, авторки креативних розробок: лепбуку «На шляху до ZERO WASTE», настільної гри «Сорт Сміт», екорозмальовки «Пригоди Степана в Квадратляндії» і багатьох інших.
Завершенням візиту став перегляд екологічної вистави «Таємниця маленької сови» в Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка».
Постановка створена у співпраці з ІЕРС і покликана привернути увагу дітей та дорослих до проблем збереження біорізноманіття. Гості були глибоко вражені як емоційною глибиною вистави, так і захопленням, з яким діти реагували на події на сцені.
Ця казкова історія про сову має глибоке екологічне послання: страхи й упередження часто стають на заваді порозумінню між людиною і дикою природою. Але саме з дитинства можна формувати нове, свідоме ставлення до світу природи, що потребує нашого захисту.
Візит став черговим кроком до міжкультурного обміну знаннями та практиками у сфері охорони природи. Спільними зусиллями науковців, громадських організацій і представників релігійної спільноти формуються нові підходи до збереження видів, що перебувають під загрозою, через призму науки, культури та духовності.
