Попри враження стабільності, земна кора — це динамічна структура, яка ніколи не перебуває у повному спокої. Під нашими ногами відбувається безперервний рух тектонічних плит, що плавають над розігрітою мантією, і цей рух визначає як минуле, так і майбутнє планети.
Новітні дослідження австралійських і китайських геологів дозволили реконструювати рух плит за останні 1,8 мільярда років, передаєIFL Science.
У цьому періоді, що охоплює майже половину геологічної історії Землі, вчені відстежили формування і руйнування суперконтинентів, таких як Родинія, Пангейя та Гондвана.
Реклама
Так званий “нудний мільярд” — період між 1,8 та 0,8 мільярда років тому — довгий час вважався стабільним з точки зору тектонічної активності. Проте нова модель демонструє протилежне: у цей час насправді відбувалась активна геодинамічна перебудова земної кори.
Зміни не завершилися в минулому. Сьогодні ми спостерігаємо процеси, які у майбутньому кардинально змінять карту світу. Один із найяскравіших прикладів — Східноафриканський рифт, який поступово розділяє континент. Через 5–10 мільйонів років ця тріщина може перетворитися на новий океан,
поділивши Африку навпіл.
Читайте також
-
Дата публікації 12:49, 17.06.25 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 240 Як темна матерія затемнює зірки: нове дослідження ефекту абажура Автор публікації
Дар’я Щербак
У ще довшій перспективі Землю чекає новий суперконтинент. За розрахунками, приблизно через 200 мільйонів років материки знову об’єднаються в єдину масу. Один зі сценаріїв передбачає створення континенту “Амасія” довкола Північного полюса. Альтернативний варіант — континент “Ауріка”, що виникне в екваторіальній зоні.
Реклама
Ці зміни відбуваються у масштабах, які недоступні для сприйняття в межах людського життя. Але саме вони формують історію, майбутнє й стабільність середовища, в якому ми існуємо.
Подивитись відео, яке демонструє тектонічну еволюцію Землі можна за посиланням.
Нагадаємо, нові наукові дослідження відкрили, що в центрі Землі зосереджено величезну кількість золота та інших металів, які поступово мігрують з ядра через мантію і потрапляють до земної кори.
Читайте також
