Наука

Вчені дізналися, чому одні коти нявкають голосніше, ніж інші

27 июн•Гордон

Вчені знайшли пояснення, чому деякі коти нявкають голосно. Причина закладена в їхніх генах еволюцією, йдеться у дослідженні, яке провів дослідник дикої природи Юме Окамото та його колеги з Кіотського університету. На нього звернуло увагу видання The Conversation 24 червня.

Власникам кішок з усієї Японії було запропоновано заповнити анкету про свою кішку та взяти мазок зі щоки у свого вихованця, щоб надати зразок ДНК. Опитування включало питання про різні прояви поведінки кішок, включаючи муркотання та вокалізації, спрямовані на людей.

Поведінкові риси оцінювалися власниками кішок за допомогою опитувальника з оцінки та дослідження поведінки кішок (Fe-BARQ), що включає 23 категорії. Цільовим геном був ген рецептора андрогену (AR), пов'язаний з поведінковими фенотипами, такими як агресивність у різних видів.

Найдавніша форма AR з'явилася у загального предка всіх щелепних хребетних понад 450 млн років тому. Ген контролює формування чоловічих репродуктивних органів, вторинних статевих ознак та репродуктивної поведінки. Кількість цих послідовностей змінює рівень чутливості гена.

Коротші повтори роблять рецептор більш чутливим до андрогенів. В інших видів, включаючи людей і собак, коротші повтори в гені AR пов'язані з підвищеною агресією та екстраверсією.

Серед 280 стерилізованих або кастрованих кішок, кішки з коротким варіантом гена AR муркотіли частіше. Самці з цим варіантом також набрали більше балів за спрямовані вокалізації, такі як нявкання, щоб їх погодували або випустили. Проте самки з тим самим генотипом були агресивнішими щодо незнайомців.

Тим часом коти з довшою, менш активною версією гена, як правило, були тихішими. Цей варіант частіше зустрічався у породистих тварин, яких розводять, щоб вони були слухняні.

Вважається, що одомашнення зробило котів гучнішими, тому може здатися дивним, що версія гена, пов'язана зі збільшенням комунікації та асертивності, також зустрічається у диких видів, як рись.

Дослідження не розповідає прямо про те, як одомашнення котів зробило їх більш товариськими. Натомість воно вказує на складнішу картину.
Наприклад, що певні риси предків, такі як агресія, все ще можуть бути корисними, насамперед в умовах високого стресу або дефіциту ресурсів у домашніх умовах.

Червень

Читайте еще