Українці є результатом складного етногенетичного процесу, який тривав тисячі років — і їхні давні предки самі себе українцями не вважали.
Про це на своїй Facebook-сторінці пише краєзнавець Мирослав Чайковський, аналізуючи головні наукові підходи до питання походження українського народу.
На думку дослідника, існує п’ять основних теорій походження українців:
- Трипільська теорія. Найбільш міфологізована, яку автор обходить, вказуючи: «Трипільці брали участь в етногенезі сучасних українців, але їх прямими предками не є».
- Ранні слов’яни. Теорія, яку підтримує лінгвіст В’ячеслав Залізняк. Вона виходить із припущення, що давні слов’янські групи, як-от «пеньківці» чи «венеди», були етнічними предками сучасних українців. Цей підхід дозволяє простежити окрему лінію розвитку українців ще з раннього середньовіччя.
- Київська Русь. Радянська теорія про єдиний давньоруський народ, з якого в процесі феодальної роздробленості сформувалися українці, білоруси та росіяни.
- Модерна теорія. Конструктивістський підхід, згідно з яким українці як народ сформувалися тільки в період модерну,
приблизно в XIX столітті, з появою національних рухів та «будителів». До того самоідентифікація відбувалась переважно за конфесійною або соціальною ознакою.
- Гібридна версія. Поєднання елементів попередніх підходів із врахуванням археологічних даних.
Водночас, він наголошує: політичне самоусвідомлення українців відбулося нещодавно, але це не означає, що вони "прилетіли з космосу".
Крім фанатів “трипільської теорії”, у них були глиняні зорельоти, — іронізує дослідник.
Етногенетичний процес: як формувалося населення НаддніпрянщиниАвтор також аналізує працю археолога М.І. Гладких «Етногенетичний процес у басейні Дніпра за археологічними джерелами», яка дозволяє простежити поступове формування населення цієї території у зворотному напрямку — від сьогодення до найдавніших епох.
Археологічні дані свідчать, що на різних етапах територію сучасної України населяли представники трьох мовних сімей:
індоєвропейської (слов’яни, іранці), уральської (фіно-угри) та алтайської (тюрки, монголи). Домінували слов’яни в лісостепу та іраномовні народи у степах.
Серед археологічних культур, що передували виникненню слов’ян, Чайковський згадує:
- Київську Русь;
- археологічні культури Середнього Подніпров’я (ІІ пол. І тис. н.е.);
- зарубинецьку й чорноліську (ранній залізний вік);
- тшинецько-комарівську та білогрудівську (епоха бронзи);
- дніпро-донецьку культурну область (неоліт);
- мезоліт.
Коротко: він (Гладких. — Ред.) іде від Русі вниз — через ранніх слов’ян, “залізо”, “бронзу”, аж до “каменю”. Я можу помилятися, але чи не найсміливіша версія походження слов’ян вказує на так зване “тшинецьке коло”, приблизно XII століття до н.е. До слова, на Педині було їхнє поселення, і частина місцевих досі згадує про “кістки, що посипалися з гори” під час розкопок. Відтак, слов’янський максимум — це середня бронза. Нижче — вже “ямники”, “середній стог”, “дніпро-донецька” і так далі. Але там вже не до слов’ян, там шукають перших індоєвропейців. Ну а мезоліт — він цікавий, але цей ґудзик не просто непришитий. Він відірваний і валяється в пилюці припущень — подалі від очей любителів шукати своїх предків там, де їх не було, — каже дослідник.
