Археологи назвали сміття головним джерелом знань про життя у давній Трої.
Багато хто знає Трою завдяки "Іліаді" Гомера, однак реальні уявлення про це місто формуються не з міфів, а зі звичайних відходів.
Про це йдеться у статті, опублікованій на науковому порталі phys.org, передають Хроніки Обухова.
Німецький археолог Штефан Блюм, який досліджує Трою понад 16 сезонів, зазначає, що залишки їжі, посуду, кісток, золи й навіть екскременти — це справжній щоденник минулого. Саме аналіз сміття допоміг вченим зрозуміти повсякденне життя мешканців бронзової доби.
За 2 тисячі років у місті сформувалося 15 метрів культурного шару, який містить дев’ять етапів розвитку Трої. Спочатку це було скромне аграрне поселення, згодом — потужний центр із монументальними спорудами та предметами розкоші.
У міру зростання міста з’явилися зони для сортування сміття, а також ознаки ремесел, торгівлі й побуту. Наприклад, залишки карнеліану, лазуриту та металевих знарядь свідчать про міжнародні зв’язки. Водночас періоди занепаду позначалися на архітектурі та кількості виробничих відходів.
Це не просто руїни з легенд. Це — живе місто, яке можна вивчити через його сміття, — підсумовує археолог. І додає: Гомер створив поему, але справжню історію розповіли побутові залишки.
