В Атлантичному океані сформувався гігантський пояс саргасуму — коричневих морських водоростей, які плавають у відкритому морі. Це явище отримало назву Великий Атлантичний Пояс Саргасуму (GASB). Воно впливає на екосистеми, економіку прибережних районів і узбережжя в масштабі всієї Атлантики.
Дослідники з Harbor Branch Oceanographic Institute при Флоридському Атлантичному університеті проаналізували понад 40 років змін у поширенні саргасуму та опублікували результати у журналі Harmful Algae. Раніше вважалося, що саргасум росте лише у багатій на світло, але бідній на поживні речовини воді Саргасового моря. Тепер стало зрозуміло, що ці водорості швидко поширюються по всьому Атлантичному океану через природні процеси та забруднення води поживними речовинами з суші.
За даними дослідження, пояс з’явився вперше у 2011 році й повертається майже щороку. У травні 2025 року його біомаса досягла 37,5 мільйона тонн, що значно більше за історичну оцінку 7,3 мільйона тонн у Саргасовому морі.
Читайте також:
Морські бджілки. Французькі вчені з’ясували, що ракоподібні запилюють водорості
«Наш огляд детально показує, як змінюється саргасум — що стимулює його ріст і чому ми спостерігаємо такий різкий приріст біомаси в Північній Атлантиці», — пояснив Браян Лапойнт, провідний автор дослідження та професор FAU.
«Вивчення складу його тканин — азоту, фосфору і вуглецю — допомагає нам зрозуміти великі екологічні процеси, що впливають на океан».
Дослідники пояснюють, що саргасум потрапляє в Атлантику з прибережних районів, багатих на поживні речовини, особливо з заходу Мексиканської затоки, через течії Loop Current та Gulf Stream. Такі спостереження підтверджують теорії ранніх мореплавців, що саргасум із затоки може живити популяції в Саргасовому морі.
Технології дистанційного зондування, зокрема супутникові знімки, показали, що вже у 2004−2005 роках саргасум формував довгі плаваючі смуги у західній Мексиканській затоці.
«Ці води з високим вмістом поживних речовин сприяли масовим скупченням водоростей уздовж узбережжя, що призводило до дорогого прибирання пляжів і навіть тимчасового закриття атомної станції у Флориді в 1991 році», — зазначив Лапойнт.
Читайте також:
В Іспанії знайшли водорості, які можуть вижити на Марсі Досліди показали, що саргасум росте швидше у багатих на поживні речовини прибережних водах, ніж у бідних на нутрієнти відкритих водах океану. Під час оптимальних умов два основні види, Sargassum natans і Sargassum fluitans, можуть подвоїти свою біомасу всього за 11 днів.
За останні десятиліття в саргасумі збільшився вміст азоту на понад 50%, а фосфору — трохи зменшився. Це змінило співвідношення азоту до фосфору і свідчить про вплив стічних вод, добрив і викидів з суші на океанські екосистеми.
Дані з річки Амазонка показують, що поживні речовини з цієї річки значно впливають на формування поясу саргасуму. Навіть повені та посухи в басейні Амазонки пов’язані зі змінами біомаси водоростей.
Лапойнт додає: «Розширення саргасуму впливає на прибережні громади: водорості засмічують пляжі, шкодять рибальству і туризму та можуть бути небезпечними для здоров’я».
Читайте також:
Хижих динозаврів могли вбити водорості - вчені
