У прибережних водах Флориди з’явився новий морський гігант — найбільший самець великої білої акули в Північній Атлантиці, якого назвали Контендер.
Цього хижака завдовжки 4,19 метра та вагою близько 750 кілограмів було спіймано, промарковано та відпущено на волю 17 січня 2025 року науковцями некомерційної організації OCEARCH поблизу узбережжя Флориди та Джорджії, приблизно за 72 кілометри від берега.
Читайте також:
Довжиною понад півтора метра. Яскраво-помаранчеву акулу вперше виловили біля узбережжя Коста-Рики Дані супутникового трекера показали, що після відпускання акула рухалася на південь уздовж Флориди, а згодом на кілька тижнів зникла. У квітні її зафіксували біля узбережжя Північної Кароліни, де вона залишалася до початку червня. Востаннє сигнал від акули було отримано 18 липня — тоді Контендер перебував поблизу мису Кейп-Код у Массачусетсі, який вважається одним із найбільш активних місць для великих білих акул.
Цей самець особливо цікавий науковцям, адже він досяг репродуктивного віку. Як зазначаєголовна ветеринарка OCEARCH доктор Харлі Ньютон, самці білих акул стають статевозрілими при довжині близько 3,
5 метра та у віці приблизно 26 років. Враховуючи габарити Контендера, йому може бути близько 30 років, що робить його важливою частиною відновлення популяції виду в західній частині Північної Атлантики.
Популяція білих акул у цьому регіоні в минулому зазнавала серйозних труднощів через надмірний вилов та зниження чисельності здобичі. Тому поява настільки великого самця дає надію, що баланс поступово відновлюється.
Попри значні розміри, Контендер ще поступається деяким відомим самкам. Наприклад, у Північній Атлантиці OCEARCH відстежував акулу на ім'я Мері Лі довжиною 4,8 метра та вагою близько 1197 кілограмів. Ще одна гігантка, Нукумі, сягала 5,2 метра, проте її не бачили з 2021 року. Найбільша ж із відомих великих білих акул, самка на ім'я «Глибока Блю», перевищує 6 метрів завдовжки та, за оцінками, має вік близько 50 років.
Присутність Контендера підтверджує, що великі білі акули, які здійснюють величезні міграції на тисячі кілометрів, усе ще займають ключове місце в екосистемі Атлантики. Науковці вбачають у цьому позитивний сигнал для майбутнього виду.
Читайте також:
