Коли ми думаємо про формування Землі, зазвичай уявляємо вулкани, землетруси та континенти, що повільно рухаються мільйони років. Ми також знаємо, що на розвиток планети впливали удари метеоритів — численні кратери на Місяці тому доказ.
Але нове дослідження пропонує сміливу ідею: історія Землі могла творитись не лише геологічними процесами на планеті, а й подіями у спіральних рукавах нашої Галактики — Чумацького Шляху.
Дослідження порівняло карти водневого газу у Галактиці з хімічними «відбитками» у стародавніх кристалах на Землі. Вчені виявили, що земна кора могла змінюватися під час руху Сонячної системи через спіральні рукави Чумацького Шляху.
Читайте також:
Космічна ДТП. Телескоп імені Джеймса Вебба сфотографував зіткнення галактик Астрономи часто використовують нейтральний водень — найпростіший атом, який складається з одного протона та одного електрона — як маркер космосу.
«Цей атом водню випромінює радіохвилі на довжині 21 сантиметр, що проходять крізь пил і газ, які закривають багато частин Галактики від нашого погляду», — пояснюють автори дослідження.
Ці хвилі дозволяють бачити спіральні рукави Галактики, навіть коли оптичні телескопи нічого не помічають. Рукави не є твердими структурами — це хвилі густини, подібні до «заторів» із зірок, газу та пилу, що рухаються повільніше за окремі зірки.
Читайте також:
Гостя здалеку. У центрі Чумацького шляху виявили зірку, яка з’явилася за межами галактики Сонячна система обертається навколо центру Галактики швидше, ніж рухаються рукави, тому приблизно кожні 180−200 мільйонів років ми проходимо через них. Це може збільшувати кількість комет і астероїдів, що падають на Землю.
Щоб зрозуміти, чи впливали ці проходження на Землю, вчені досліджують циркон — стійкий мінерал, який зберігається мільярди років.
«Кристали циркону формуються в магмі й працюють як маленькі капсули часу. Їх можна датувати, а також відстежувати хімічні особливості того часу», — зазначають дослідники.
Читайте також:
Астрофізики виявили дивну подробицю про обертання надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики