В серпні та вересні, під час досліджень санітарного стану окремих соснових насаджень Розсохівського ПНДВ, виявили новий для Заповідника рідкісний вид — Борос Шнайдера (Boros schneideri (Panzer)).
Читайте також:
Єдиний на Європу. Унікальний Юзефінський дуб, якому понад 1350 років, дає нові паростки в Україні Це єдиний вид з родини Boridae, що зустрічається на нашому континенті в лісовій зоні. Його вважають вимираючим пралісовим видом. В Україні зустрічається на Поліссі та в Карпатах переважно в старовікових лісах.
Біологія та екологія цього виду залишаються недостатньо вивченими, передає Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник.
Імаго веде настільки прихований спосіб життя, що досі не встановлено достеменно, є він денним чи нічним. Оскільки жуки іноді потрапляють у світлові пастки, деякі дослідники схиляються до думки про їхню нічну активність. Зазвичай вони тримаються під корою, у тріщинах деревини чи в інших укриттях, що значно ускладнює спостереження за ними. Водночас майже нічого не відомо й про харчові уподобання імаго. Висловлюються припущення,
що вони можуть бути хижаками, споживати зелені частини рослин або, подібно до личинок, використовувати у їжу органічні рештки й гриби.
На відміну від імаго, личинок виявити значно легше. Вони розвиваються під корою стоячих відмерлих дерев сосни звичайної, а також деяких інших порід. Важливою умовою є достатня вологість деревини, тому личинки трапляються не на кожному сухостої, а лише там, де середовище залишається придатним для їхнього існування.
Відрізнити личинку цього виду від інших досить легко. Вона має напівпрозоре світло-коричневе, плоске й сегментоване тіло, яке звужується до голови (грудний відділ з трьома парами лапок, розташованих з боків) та поступово розширюється до черевця. Останній сегмент черевця нагадує темно-коричневу вилочку. Уздовж тіла добре помітна темна смуга — це травна система личинки. Голова коричнева, з невеликими вусиками. Це так, щоб описати личинку без специфічних наукових термінів.
Найчастіше личинки трапляються у приземній частині стовбура. Вони заселяють вже ослаблені ксилофагами відмираючі або мертві дерева, тож шкоди здоровим деревостанам не завдають.
Через швидке скорочення чисельності, вид занесений до Директиви Європейського Союзу 92/43/EЄC «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).
Розповсюдження цього виду є підставою для включення території до мережі «Natura 2000» та надання їй особливого охоронного статусу. Адже саме вирубування стиглих деревостанів, зокрема вилучення всохлих стовбурів, розглядається як одна з головних причин скорочення чисельності бороса Шнайдера.
Читайте також:
