Активне користування соціальними мережами може бути пов’язане зі зниженням когнітивних здібностей у підлітків. До такого висновку дійшли вчені у великому дослідженні, опублікованому в журналі JAMA, яке охопило 6554 дітей віком від 9 до 13 років.
З’ясувалося, що ті, хто проводив більше часу в соцмережах, демонстрували гірші результати у тестах на читання вголос, словниковий запас і пам’ять.
Читайте також:
Фатальні розмови. Чи зупинить батьківський контроль у ChatGPT самогубства підлітків? Середньостатистична дитина дошкільного віку проводить перед екранами близько 5,5 години на день, не рахуючи часу, відведеного на навчання. Значну частину цього часу діти проводять саме в соціальних мережах — створюючи контент або переглядаючи пости інших користувачів.
На відміну від пасивного споживання контенту, як-от перегляд телевізора, соцмережі вимагають постійної активності — гортання, коментування, реагування на повідомлення. Це безперервно навантажує мозкові центри, відповідальні за обробку інформації та прийняття рішень, створюючи своєрідний «когнітивний шум».
Раніше науковці вже пов’язували залежність від соцмереж із підвищеним ризиком тривожних і депресивних розладів у молоді,
але вплив на когнітивні функції залишався менш вивченим. Щоб з’ясувати цю взаємодію, команда дослідників використала дані довгострокового проєкту ABCD (Adolescent Brain Cognitive Development), який спостерігає за розвитком мозку понад 11 тисяч дітей у США.
Учасників розділили на три групи: ті, хто не користувався соцмережами або робив це зрідка (57,6%), користувався помірно (36,6%) та активно користувався (5,8%). Потім дітям провели серію когнітивних тестів за системою NIH Toolbox Cognition Battery, що оцінює пам’ять, мовлення, швидкість мислення та словниковий запас.
Результати показали чітку тенденцію: що більше часу підлітки проводили у соцмережах, то гірше вони справлялися із завданнями. Найнижчі показники зафіксували у групи з високою онлайн-активністю, особливо в тестах на запам’ятовування і мовний розвиток.
Автори зазначають, що дослідження було спостережним, тому воно не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Водночас отримані дані підсилюють аргументи на користь вікових обмежень для користування соціальними мережами та необхідності подальших досліджень механізмів впливу цифрових платформ на мозок дітей.
Читайте також:
Безпека понад усе. OpenAI обмежує доступ до ChatGPT для неповнолітніх користувачів
