Дослідники виявили можливе свідчення давньої галактичної наднової у поемі, написаній у Каїрі 1181 року на честь султана Саладіна.
Автор, поет Ібн Сана аль-Мульк, описав небесне явище, яке, за сучасними припущеннями, могло бути спалахом наднової, що сяяла на небі протягом близько шести місяців.
Читайте також:
Стається раз на 400 мільйонів років. Вчені знайшли несподівану причину масових вимирань на Землі У вірші йдеться: «Тепер навіть зорі на небі примножилися… Рука пофарбована (сузір'я Кассіопеї) прикрасила себе перснем».
Цей опис вказує на яскраву нову зорю у Кассіопеї, яка затьмарювала Арктур — одну з найпомітніших зірок північної півкулі.
Астрономи порівняли цей опис з історичними записами з Китаю та Японії, де також фіксували появу «гостьової зірки» у тому ж році. На їхню думку, мова йде про наднову SN 1181, одну з небагатьох відомих подій такого типу в історії Чумацького Шляху. Вона була видимою неозброєним оком протягом 185 днів.
Сучасна наука відносить подібні явища до наднових типу Ia — вибухів білих карликів у подвійних системах, коли зоря досягає критичної маси, що перевищує масу Сонця приблизно у 1,4 раза. Вибух вивільняє величезну кількість енергії, створюючи спалах, який можна побачити навіть вдень.
Знахідка поеми підтверджує, що навіть поети середньовічного Єгипту могли фіксувати космічні події, які тепер допомагають астрономам відтворити хронологію рідкісних явищ у нашій Галактиці. Дослідники сподіваються, що нові тексти з Аравії чи Персії дадуть додаткові свідчення про цю давню наднову.
Дослідження опублікованеу журналі Astronomical Notes
Читайте також:
Дуже далеко. Астрономи виявили наднову на відстані 650 млн світлових років від Землі
