Загадковий міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS продовжує інтригувати астрономів під час його проходження крізь нашу Сонячну систему.
Читайте також:
Нова знахідка на Марсі. Стометрове заглиблення може бути ключем до пошуку інопланетного життя Що більше вчені дізнаються про цей об'єкт, який, як широко припускають, є крижаною кометою, то більше виникає запитань. Останньою серед цих загадок є «антихвіст», що тягнеться в напрямку Сонця. Телескоп Кек II на Гаваях спостерігав за об'єктом у серпні, коли він перебував на відстані, що в 2.5 рази перевищувала відстань між Землею та Сонцем. Під час цих спостережень було знайдено «свідчення загадкового розширення антихвоста в напрямку Сонця», як написав астроном Гарвардського університету Аві Льоб у своєму блозі.
У нещодавній статті, яка ще не пройшла рецензування, команда астрономів, використовуючи дані телескопа Кек, підтвердила раніше зареєстроване виділення газу ціаніду та нікелю, яке відбувається як у напрямку Сонця, так і проти нього. За словами Льоба, це є «чітким доказом існування антихвоста». Він додав, що «найбільш дивовижним є те,
що зображення 3I/ATLAS у білому світлі не демонструє ознак звичного кометного хвоста, який мав би бути утворений пилом, що розсіює сонячне світло та відштовхується від Сонця тиском сонячної радіації».
За словами видання IFLScience, це явище може бути результатом природних процесів. Одна з можливостей полягає в тому, що це оптична ілюзія: через відносне розташування Землі в космосі, широкий хвіст комети може розвіюватися за нею таким чином, що створюється враження, ніби від неї тягнеться щось з обох боків. Інша можливість пояснюється тим, що великі зерна пилу чинять опір сонячному вітру на стороні комети, зверненій до Сонця. Ядро комети, що сублімує кригу, може швидко обертатися і випускати великі уламки в обох напрямках уздовж своєї орбіти, через що здається, що вона має спрямований до Сонця «антихвіст» на додаток до свого звичайного хвоста.
Вчені раніше вже ідентифікували інші комети, які демонстрували антихвости, спрямовані до Сонця, що свідчить про повільне викидання відносно великих частинок пилу переважно з освітленої Сонцем півкулі.
Як пояснив планетарний астроном Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Майкл Буш,
«з ядром комети, що обертається… викиди з однієї точки можуть відриватися з геліоцентричною швидкістю, яка розміщує їх або попереду, або позаду ядра. Не має значення, з якого боку це починається». Він додав, що «дрібний пил і викинутий газ відштовхуються тиском випромінювання та сонячним вітром, але більші уламки викидів поширюються уздовж орбіти: як попереду, так і позаду ядра».
Проте для Аві Льоба цей антихвіст залишається аномалією, яка викликає два запитання: «Яка природа антихвоста? Чому експерти з комет ігнорують цю аномалію, наполягаючи на тому, що 3I/ATLAS є звичною кометою?»
На щастя, перш ніж 3I/ATLAS назавжди покине Сонячну систему, він надасть нам ще кілька можливостей для його вивчення. Очікується, що наступного місяця він наблизиться до Юпітера, що дасть шанс космічному апарату Juno NASA та апарату Juice Європейського космічного агентства короткочасно його дослідити. Наразі Льоб оцінює 3I/ATLAS на чотири бали з десяти за своєю «шкалою Льоба» (винайденою для оцінки ймовірності того, що міжзоряний об'єкт є позаземною технологією), що, за його словами, означає, що об'єкт має «дедалі більше аномальних характеристик».
Читайте також:
Астрономи виявили приховану за квазаром над’яскраву інфрачервону галактику
