Під час археологічних досліджень В’їзної вежі Галицького замку на території Національного заповідника «Давній Галич» археологи виявили фрагменти кахлів і керамічного посуду, які розкривають нові відомості про життя та побут мешканців давнього Галича.Про результати досліджень повідомив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник. За його словами, під час розкопок археологічний загін виявив матеріали, що свідчать про високий рівень матеріальної культури давнього міста.
«Археологія Галицького замку відкриває нові сторінки минулого», — зазначено у повідомленні.
Фахівці досліджували залишки В’їзної вежі, яка є однією з важливих частин оборонної системи замку. Під час робіт археологи натрапили на кераміку та фрагменти печей, оздоблених кольоровими поливами.
Знахідки археологів: кахлі, орнаменти й посудСеред знайдених артефактів — фрагменти кахлів від п’єців, вкритих поливою біло-синього, світло-зеленого та темно-зеленого кольорів. На поверхнях збережені рослинні орнаменти, що є характерною рисою галицької ремісничої школи пізнього середньовіччя.
Також археологи виявили частини керамічного посуду, прикрашеного поливою зелених і коричневих відтінків.
«Ці елементи оздоблення печей та посуду не лише доповнюють наше уявлення про побут галицької знаті, але й засвідчують розвиток місцевих ремісничих традицій», — йдеться у повідомленні Національного заповідника.
Історичне значення кераміки давнього ГаличаНауковці відзначають, що такі знахідки дозволяють глибше зрозуміти соціально-економічний рівень міста у період його розквіту. Кахлі з поливою та орнаментом свідчать про поширення технологій художнього оздоблення й тісні торговельні контакти Галича з іншими містами Русі та Європи.
Кераміка та пічні кахлі використовувалися не лише у побуті, а й мали естетичне значення. Подібні вироби вказують на існування у місті ремісничих майстерень, які працювали для замкових потреб і забезпечували високий рівень якості продукції.
Наукова цінність відкриттяФахівці Національного заповідника «Давній Галич» наголошують, що кожна подібна знахідка є важливою частиною комплексного археологічного дослідження замку. Вона допомагає встановити етапи забудови території,
визначити періоди активного використання споруд і реконструювати історичний вигляд міста.
За словами науковців, подальші дослідження дадуть змогу детальніше вивчити побут галицької еліти та розвиток ремісничого виробництва. Особливо цінними є зразки полив’яної кераміки, які свідчать про високий художній рівень місцевих майстрів.
«Минуле говорить з нами через кераміку — ми уважно слухаємо», — зазначено у повідомленні заповідника.
Археологічні розкопки у Галицькому замку тривають уже кілька років у межах планових досліджень Національного заповідника. Вони спрямовані на вивчення архітектурних споруд середньовічного Галича — одного з ключових центрів Галицько-Волинського князівства.
У заповіднику наголошують, що результати цих робіт поступово формують єдину археологічну карту території замку. Це дозволяє уточнити межі історичних об’єктів і розкрити деталі життя населення середньовічного міста.
У майбутньому заплановано продовження археологічних робіт на прилеглих ділянках, а також підготовку наукових публікацій за результатами цьогорічного польового сезону.
