Завдяки дослідженню, опублікованому в журналі Science міжнародною командою з Університету Массачусетсу в Амхерсті та Шаньдунського сільськогосподарського університету Китаю вчені стали на крок ближчими до розгадки однієї з найбільших загадок біології рослин, пише SEEDS.
Вона стосується такого питання: як у хмарах пилку, що виділяються десятками видів рослин одночасно, окрема рослина може розпізнати, пилкові зерна конкретного виду, а інших просто уникати?
Багато квіткових рослин розвинули так звану «самонесумісність», або нездатність спаровуватися сама з собою та близькими родичами. Однак схрещування між віддалено спорідненими родичами для створення нових видів з покращеним спектром ознак корисне для сільськогосподарських культур, пише видання phys.org.
Читайте також: Зміна клімату перетворює теплиці на стратегічну необхідність для сільського господарства
Прорив команди дослідників стосується того, як рослини різних видів спілкуються під час процесу запилення, приймаючи або відкидаючи пилкові зерна.
У поточному дослідженні вчені досягли значних успіхів, і навіть запропонували стратегію схрещування віддалено споріднених видів у родині Brassicaceae.
Білок, відомий тим, що контролює самонесумісність у стигмі Brassica розпізнає специфічний хімічний сигнал, на пилок іншого виду Brassica, як такий, який він хоче відхилити. Взаємодія білку в результаті створює хімічну речовину, яка по суті блокує потрапляння пилку.
Вченим вдалось створити стратегію селекції для подолання несумісності пилку Brassicae, що може пришвидшити успіх схрещування між віддалено спорідненими видами в одній родині.
SEEDS
