Наука

Всупереч законам науки. Астрономи виявили атмосферу на надгарячій суперземлі

12 грд•NV

Астрономи вперше зафіксували переконливі ознаки атмосфери навколо надзвичайно гарячої кам’янистої екзопланети TOI-561 b — відкриття, що може змінити уявлення про формування та еволюцію малих планет у екстремальних умовах.

Дослідження, виконане групою науковців під керівництвом Інституту Карнегі за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, показало: навіть надгарячі світи здатні зберігати щільні газові оболонки.

Читайте також:

Рекордне відкриття. Телескоп James Webb зафіксував найдавнішу з відомих наднових на світанку Всесвіту TOI-561 b має масу, приблизно вдвічі більшу за земну, але перебуває на орбіті, яка становить лише одну сорокову відстані Меркурія від Сонця. Рік на цій планеті триває всього 10,56 години, а одна її сторона постійно повернута до зірки. За таких умов, як вважалося раніше, невелика кам’яниста планета мала б втратити атмосферу невдовзі після свого формування.

Дані JWST суперечать цьому припущенню. Дослідники з’ясували, що TOI-561 b має нижчу щільність, ніж очікується для планети суто земного складу. Поясненням може бути як незвичний хімічний склад — зірка системи набагато старіша за Сонце та бідна на залізо,

— так і наявність щільної атмосфери, яка візуально «збільшує» розміри планети.

Під час вторинного затемнення прилад NIRSpec виміряв температуру на денній стороні TOI-561 b. Якби поверхня була суцільною розжареною скелею, температура мала б сягати майже 2700 °C. Натомість виміряне значення — близько 1750 °C. Таке помітне охолодження, за словами науковців, можливе лише у разі активного перерозподілу тепла — наприклад, завдяки атмосферним вітрам.

Команда розглядала альтернативні моделі: магматичний океан або тонку пару випарованих порід. Жоден варіант не узгоджувався з даними так точно, як повноцінна атмосфера. Дослідники припускають, що газова оболонка може містити водяну пару та інші леткі сполуки, а також силікатні хмари, які відбивають частину світла.

Як TOI-561 b вдається утримувати атмосферу при такому інтенсивному випромінюванні — питання, що залишається відкритим. Утім, це відкриття може стати ключем до розуміння того, як виникали планети в ранньому Всесвіті та чому частина з них зберегла свої газові оболонки навіть за екстремальних умов.

Читайте також:

Стрімка втрата атмосфери. Телескоп імені Джеймса Вебба зафіксував дивну «суперпухку» планету

закон, газ

Читайте ще