Космічні агенції представили нове вражаюче зображення, яке демонструє складну «павутину хаосу» в далекому космосі.
Завдяки об'єднанню даних з космічного телескопа Джеймс Вебб (JWST) та рентгенівської обсерваторії Чандра, вченим вдалося візуалізувати процесзіткнення двох гігантських спіральних галактик — NGC 2207 та IC 2163. Цей портрет не лише вражає своєю естетикою, що нагадує осінні барви, а й надає критично важливі дані про еволюцію зоряних систем.
Читайте також:
Примарний шрам. Астрономи знайшли іонізований слід від зірок, що пролетіли поруч із Сонцем Галактики знаходяться у процесі повільного гравітаційного злиття. З точки зору Сонячної системи, ця подія спостерігається «анфас», що дозволяє детально роздивитися, як спіральні рукави об'єктів перекриваються та викривляються під впливом взаємного тяжіння. Більша за розміром галактика NGC 2207 домінує в просторі, тоді як менша IC 2163 частково перекриває її зовнішні області. Гравітаційні сили розтягують потоки газу та зірок на тисячі світлових років, створюючи умови для інтенсивного стиснення пилу, що в майбутньому призведе до спалаху народження мільярдів нових світил.
На оприлюдненому знімку використано кілька шарів даних. Інфрачервоне випромінювання, зафіксоване телескопом Вебб, відображене білим, сірим та червоним кольорами. Воно показує холодну речовину, розподіл пилу в ядрах та довгі рукави галактик. Рентгенівські дані від обсерваторії Чандра виділені яскраво-синім кольором. Вони вказують на зони найвищої енергії: подвійні зоряні системи, залишки померлих зірок та активні ділянки, де нещодавно відбулися вибухи наднових.
Одним із головних завдань телескопа JWST є саме детальне вивчення центрів таких злиття. Отримані дані допоможуть астрофізикам створити нове покоління моделей, які описують, як галактики взаємодіють і врешті-решт стають єдиним цілим. Пара NGC 2207 та IC 2163 стала ідеальним об'єктом для таких досліджень завдяки своїй чіткій орієнтації у просторі.
Це зображення стало частиною серії з чотирьох комбінованих робіт, опублікованих разом із даними Чандри. До списку нових візуалізацій також потрапили область зіркоутворення NGC 6334, залишок наднової G272.2−0.3 та унікальна зоряна система R Aquarii, де білий карлик поглинає речовину сусіднього червоного гіганта. Усі ці кадри є результатом міжнародної співпраці та інтеграції даних з телескопів різних поколінь, включаючи Габбл та Спітцер.
Читайте також:
Крок до інклюзивного космосу. Інженерка у колісному кріслі здійснила суборбітальний політ
