Зимове сонцестояння вирізняється найдовшою ніччю і найкоротшим днем. Після цього дні поступово збільшуються, а ночі - стають коротшими. Але, незважаючи на це, світанок все ще настає пізно. Видання IFLScience розповіло, чому так відбувається.
Проблема полягає в тому, що сонце і годинник не збігаються через астрономічні рухи планети. Вони регулярні, але не настільки, як потрібно суспільству, яке орієнтоване на точність вимірювання часу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Вчені вперше визначили точну межу, де закінчується Сонце
Доба в сучасному розумінні - це 24 години середнього сонячного часу. Ключове слово - "середній". Раніше добу розраховували між двома послідовними полуднями, коли Сонце проходить певний меридіан. Хоча протягом року це в середньому становить 24 години плюс-мінус кілька мілісекунд, тривалість доби не залишається незмінною, якщо розглядати її по днях. Дні довші поблизу сонцестоянь і коротші в дні рівнодень. Це призводить до розбіжності між реальним полуднем на небі та часом, виміряним годинником.
Орбіта Землі близька до ідеального кола, але не є ним. Тобто, планета наближається до Сонця і віддаляється від нього.
Різниця у відстані становить близько п'яти мільйонів кілометрів, при цьому найдальша точка (афелій) знаходиться на початку липня, а найближча (перигелій) — на початку січня.
Клімат протягом року не залежить від відстані до Сонця. Причина зміни пір року — нахил осі обертання нашої планети. Нахил осі обертання Землі становить 23,7 градуса, вона завжди спрямована в один бік: до Полярної зірки. Це призводить до того, що пори року пов'язані із сонцестоянням і рівноденням. Взимку півкуля розташована далі, отримуючи сонячне світло під меншим кутом, а влітку — навпаки.
Ключовим фактором є поєднання еліптичної орбіти, що впливає на швидкість планети, і нахилу осі обертання, що спричиняє нерівномірну зміну тривалості світлового дня. Орбітальні ефекти відстають від ефекту нахилу осі обертання, тому взимку найпізніший схід сонця припадає на кілька тижнів після сонцестояння; влітку ж зміщення призводить до найпізнішого заходу сонця.
Раніше вчені з Університету Каліфорнії в Берклі провели спостереження за зміною пір року на Землі з космосу. Вони з'ясували, що зима, весна, літо й осінь надзвичайно не синхронізовані.
