На дні океану на захід від Гренландії вчені виявили одне з найглибших відомих газогідратних холодних джерел, яке виявилося багатим на морське життя. Йдеться про так звані газогідратні пагорби «Фрейя» — скупчення кристалічної речовини, що складається з метану та води й утримується у твердому стані завдяки високому тиску та низькій температурі.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Communications.
Відкриття зробили під час експедиції Ocean Census Arctic Deep EXTREME24, яку очолювали науковці Арктичного університету Норвегії (UiT) разом з міжнародними партнерами. Дослідників насторожив газовий «факел» у товщі води під судном. Після цього вони спустили на дно дистанційно керований апарат, який і зафіксував незвичні утворення.
На глибині близько 3 640 метрів апарат виявив відкриті пагорби з газогідрату. Вчені відібрали зразки метану, сирої нафти та донних відкладів, у яких знайшли різноманітних морських тварин.
Співкерівниця експедиції Джуліана Пан'єрі пояснила значення знахідки:
«Це відкриття змінює уявлення про глибоководні арктичні екосистеми та кругообіг вуглецю».
За її словами, дослідники знайшли «надглибоку систему, яка є водночас геологічно активною та біологічно багатою».
Тварини, що мешкають на пагорбах «Фрейя», не потребують сонячного світла. Вони живляться мікроорганізмами, які отримують енергію з хімічних речовин — зокрема метану, сульфідів та інших вуглеводнів, що просочуються з морського дна. Саме ці речовини постійно виходять із земної кори в цьому районі Гренландського моря.
Для таких екосистем глибина є незвичною. Більшість відомих газогідратних джерел розташовані на глибинах до 2 000 метрів, тоді як «Фрейя» лежить більш ніж за 3,5 кілометра під поверхнею. При цьому майже п’ята частина світових запасів метану зосереджена саме у вигляді газогідратів у морських відкладах.
Серед знайдених організмів — трубчасті черви, креветкоподібні ракоподібні, багатощетинкові черви, двостулкові молюски та дрібні равлики. За складом на рівні родин ця екосистема подібна до арктичних гідротермальних джерел на схожих глибинах.
Аналіз осадів показав, що нафта і, ймовірно, гази мають походження з рослин, які росли в теплій, лісистій Гренландії в міоцені — геологічному періоді 23−5,
3 мільйона років тому. Саме ці багаті на вуглець відклади створюють сприятливі умови для життя на дні океану.
Водночас автори дослідження звертають увагу на складні питання використання таких ресурсів. Вони зазначають, що, попри прогрес у вивченні газогідратів, «серйозною проблемою залишається оцінка їх як енергетичного ресурсу та їхньої ролі у глобальних кліматичних змінах».
Морський еколог Джон Коуплі з Університету Саутгемптона, який також брав участь в експедиції, вважає, що подібних надглибоких джерел у регіоні може бути більше. За його словами, життя навколо них «може відігравати важливу роль у збереженні біорізноманіття глибокої Арктики». Він також наголосив, що такі «острівні» середовища на дні океану потребують захисту від можливих наслідків глибоководного видобутку корисних копалин.
Читайте також:
- Унікальний зразок. Вчені виявили глибоко в океані новий загадковий вид бактерій
- Несподіваний наслідок. Через глобальне потепління риба в океані стає меншою
- Екстремальне виживання. У океані на глибині 4 тис. метрів знайшли новий біологічний вид
