Наука

Задовго до єгиптян. Стародавня чилійська культура перетворювала мертвих на живі скульптури

30 грд•NV

Задовго до того, як єгиптяни почали бальзамувати своїх фараонів, на території сучасного Чилі існувала стародавня культура Чинчорро, яка практикувала незвичайну форму муміфікації. Вони перетворювали померлих на своєрідні ляльки, що були одночасно витвором мистецтва та актом скорботи.

Читайте також:

Архітектура льодовикового періоду. На території України будували споруди з кісток мамонтів 18 тис. років тому — археологи Головний автор роботи, доктор Бернардо Арріаза, припускає, що вони спочатку ритуально відокремлювали тіло, а потім вирушали збирати необхідні матеріали: пігменти, глину, очерет. Залишки тіла, його кістки та м’язи вони набивали цими інгредієнтами, моделюючи обличчя та навіть статеві органи, а голову прикрашали перукою. Журнал Archaeology Mag описує цей процес як «інтенсивний і творчий», що перетворював покійних на справжні витвори мистецтва.

«Це був повільний процес упорядкування моїх думок, щоб пояснити раннє, складне та творче ставлення Чінчорро до мертвих, зокрема дітей», — заявив доктор Арріаса у журналі Phys .

Дослідження припускає, що цей складний обряд не просто був інноваційною похоронною практикою,

а, ймовірно, виник через надзвичайно високу дитячу смертність. Він був вираженням глибокого горя, демонструючи, яку важливу роль творчість відіграє в процесі переживання втрати.

Чинчорро почали муміфікувати своїх померлих задовго до того, як єгиптяни увічнили цю практику. Однак їхня техніка отримала власний термін — «штучна муміфікація», оскільки вони перетворювали покійних на ляльки, або унікальні статуї.

«Перетворене тіло ставало полотном для вираження емоцій, місцем, де ці стародавні люди могли знайти емоційне зцілення та розраду. Вони вшановували своїх померлих як візуальні ікони», — зазначив дослідник.

З часом цей механізм подолання горя став центральним обрядом їхньої культури. Як зазначено в Archaeology Mag, Чинчорро символічно залишали мертвих у соціальному світі живих, майже імітуючи сучасних «ботів скорботи» — копії покійних, створені штучним інтелектом, які дозволяють підтримувати ілюзію їхнього існування.

«Горе — це універсальна емоція, що об'єднує всіх нас, — йдеться в дослідженні. — Воно зближує людей і зміцнює соціальні зв’язки». Чинчорро переживали невимовні втрати, оскільки їхні діти гинули, що вплинуло на їхнє ставлення до мертвих протягом усього їхнього існування. Дослідження андійського горя припускає, що ці ритуали призводили до особливо міцних зв’язків між батьками та дитиною, вплітаючи в їхнє життя неперевершену силу мистецтва.

Читайте також:

Таємниця 5000 ям у Перу. Археологи за допомогою дронів розгадали стародавню систему обліку

Культура

Читайте ще