Шведські вчені виявили в старих пробах повітря, зібраних ще в 1960-х роках, несподіваний біологічний архів. Аналіз ДНК показав, що північні мохи тепер розсіюють спори на кілька тижнів раніше, ніж три десятиліття тому. Це відкриття демонструє швидкість адаптації екосистем до зміни клімату, пише SEEDS.
Коли шведська армія почала збирати проби повітря для контролю радіоактивних опадів від ядерних випробувань, ніхто не міг передбачити, що ці зразки матимуть цінність для біологів. Скляні фільтри, призначені для уловлювання радіації, випадково зберегли ДНК пилку, спор та інших біологічних частинок. Лише через кілька десятиліть дослідник Пер Стенберг з Університету Умео помітив потенціал цього генетичного архіву, пише SciTechDaily.
Читайте також: Наступного року на Херсонщині висадять першу плантацію оливкових дерев
Науковці з Лундського університету проаналізували зміни в часі розсіювання спор у 16 видів та груп мохів протягом 35 років. Результати вражають: початок розповсюдження спор зараз відбувається на чотири тижні раніше порівняно з 1990 роком, а пік активності настає на шість тижнів швидше. За словами ботаніка Нільса Кронберга, для північних широт, де літо дуже коротке, це суттєва різниця.
Найнесподіванішим виявилось те, що час розсіювання спор залежить не від поточної весняної погоди. Ключовим фактором стали кліматичні умови попереднього року. Тепліші осені дають капсулам моху більше часу для розвитку до настання зими, що дозволяє спорам дозрівати швидше наступної весни, йдеться в дослідженні, опублікованому в Journal of Ecology.
Фіа Бенгтссон, яка представляє Норвезький інститут досліджень природи, відзначає важливість цього відкриття. Метод дозволяє простежити біологічні зміни в часі не лише для мохів, але й для інших рослин та тварин.
SEEDS
