Археологи виявили біля узбережжя Данії величезний середньовічний торговий корабель, який за розмірами більше нагадує «супертанкер», ніж типовий корабель XV століття. Судно пролежало на дні моря близько 600 років і стало однією з найбільших подібних знахідок у Північній Європі, пише Ars Technica.Корабель знайшли під час обстеження морського дна перед будівельними роботами поблизу Копенгагену. Він лежав на глибині близько 12 м, напів засипаний піском у протоці Ересунн між Данією і Швецією.Знахідку назвали Svaelget 2. Це ког – тип торгового судна з плоским дном і високими бортами, який у Середньовіччі був головним «робочим конем» європейської торгівлі. Але цей ког виявився нетипово великим.Як з’ясували дослідники з Viking Ship Museum, судно мало близько 28 м у довжину і 9 м у ширину і могло перевозити до 300 тонн вантажу — на третину більше, ніж стандартні коги того часу.«Тепер ми точно знаємо, що коги могли бути настільки великими. Це крайня межа можливостей цього типу кораблів»За словами дослідників, розміри судна напряму свідчать про швидке зростання європейської економіки на початку XV століття.
Побудова такого корабля вимагала великих інвестицій і впевненості у майбутніх прибутках.Цікаво, що матеріали для корабля походили з різних регіонів Європи: балки виготовили в Нідерландах, а дубові дошки для корпусу — з території сучасної Польщі. Фактично сам корабель був продуктом тієї торгової мережі, яку він і обслуговував.На відміну від більшості корабельних знахідок, Svaelget 2 зберіг не лише нижню частину корпусу, а й елементи надбудов, включно з кормовим «замком» — укриттям для екіпажу.Археологи також знайшли особисті речі моряків: гребінці, взуття, розарії, посуд і навіть залишки камбузу з бронзовими казанами.«Це говорить про несподіваний рівень комфорту. Моряки могли їсти гарячу їжу, а не лише сухарі і солоне м’ясо»Попри гігантські розміри, на кораблі не знайшли ні вантажу, ні баластних каменів. Це означає, що судно, ймовірно, затонуло повністю завантаженим, а зерно, тканини чи деревина просто спливли і розійшлися морем.Частина вантажу могла навіть дістатися берега — і стати несподіваним «бонусом» для мешканців узбережжя шість століть тому.