Хімічна речовина, відома своєю смертельною небезпекою для людини, могла відіграти ключову роль на ранніх етапах зародження життя на Землі.
Ціанистий водень, який вирізняється високою токсичністю, здатний замерзати й утворювати кристали за дуже низьких температур. Згідно з результатами комп’ютерного моделювання, опублікованимив журналі ACS Central Science, певні поверхні таких кристалів мають надзвичайну реакційну здатність. Це дозволяє здійснювати хімічні перетворення, які за звичайних умов вважаються неможливими в настільки холодному середовищі. Дослідники припускають, що саме ці реакції могли дати старт ланцюжку подій, результатом яких стало формування фундаментальних будівельних блоків життя.
Читайте також:
Чи була Земля фіолетовою? Науковці NASA мають несподівану відповідь Провідний автор дослідження Мартін Рам зазначає, що людство навряд чи колись дізнається точний сценарій появи життя, проте розуміння процесів формування його окремих складових цілком доступне для науки. Ціанистий водень є досить поширеним у Всесвіті: його знаходили на кометах, в атмосферах інших планет і на Титані,
супутнику Сатурна. Під час взаємодії з водою ця сполука здатна утворювати полімери, амінокислоти та нуклеооснови, які є основою білків та ланцюгів ДНК. Щоб перевірити можливості цієї молекули в екстремальних умовах, науковці змоделювали стабільний кристал ціанистого водню у формі витягнутого циліндра довжиною приблизно 450 нанометрів. Структура з багатогранними краями точно відповідала кристалічним утворенням, які вчені спостерігали раніше.
Розрахунки продемонстрували, що заморожені кристали сприяють перетворенню ціанистого водню на ізоціанід водню — значно активнішу сполуку. Залежно від температурних умов такий процес може тривати від кількох хвилин до декількох днів. Поява ізоціаніду на поверхні кристала суттєво підвищує шанси на утворення складніших пребіотичних молекул. Наукова група сподівається, що їхні висновки стимулюють проведення лабораторних експериментів. Один із методів передбачає подрібнення кристалів ціанистого водню в присутності води для оголення свіжих реакційних поверхонь.
Читайте також:
Кратер-рекордсмен. Вчені знайшли місце найдавнішого зіткнення Землі з метеоритом
