Навіть Антарктида, яку звикли вважати майже недоторканою частиною планети, вже не є повністю захищеною від наслідків людської діяльності. Нове міжнародне дослідження показало: мікропластик проник у ґрунти крижаного континенту і вже потрапляє в організм його єдиної корінної комахи.
Пластик там, де його не мали б бутиКоманда науковців під керівництвом дослідників з Університету Кентуккі вперше довела, що мікропластикові частинки містяться всередині диких комах Антарктиди. Результати роботи опубліковані в журналі Science of the Total Environment і стали першим прямим доказом впливу пластикового забруднення на наземних мешканців цього регіону.
Ідея дослідження з’явилася у керівника проєкту Джека Девліна ще у 2020 році, коли він був аспірантом. За його словами, поштовхом став документальний фільм про глобальне забруднення пластиком.
«Я подумав: якщо пластик знаходять усюди, то чи справді Антарктида — виняток?» — згадує вчений.
Хто така Belgica antarcticaУ центрі дослідження — крихітна комаха Belgica antarctica Вона розміром із зернятко рису, не кусається і є найпівденнішою комахою на планеті.
Більше того, це єдиний вид комах, який живе виключно в Антарктиді.
Її личинки мешкають у вологих ділянках моху й водоростей уздовж Антарктичного півострова. Там вони можуть досягати неймовірної щільності — до 40 тисяч особин на квадратний метр. Харчуючись відмерлими рослинними рештками, ці комахи відіграють важливу роль у кругообігу поживних речовин у ґрунті.
Ці істоти відомі своєю витривалістю: вони здатні переживати сильний холод, висихання, високий рівень солі, різкі перепади температур і ультрафіолетове випромінювання. Але чи допоможе така стійкість впоратися з новою загрозою — мікропластиком?
Що показали експериментиУ лабораторних умовах вчені піддавали личинок дії різних концентрацій мікропластику. Результат здивував: навіть за високого рівня забруднення комахи не гинули, а їхній базовий обмін речовин залишався стабільним.
Втім, детальніший аналіз виявив приховані зміни. Личинки, які контактували з мікропластиком, мали менші запаси жиру. При цьому рівень білків і вуглеводів практично не змінювався.
Це означає, що пластик не вбиває комах одразу, але може поступово впливати на їхній енергетичний баланс.
А з огляду на те, що розвиток личинок триває до двох років, навіть незначні зміни з часом можуть мати серйозні наслідки.
Пластик усередині диких комахДругий етап дослідження був ще важливішим: науковці хотіли з’ясувати, чи справді дикі личинки в Антарктиді вже поїдають мікропластик.
Під час експедиції 2023 року вздовж західного узбережжя Антарктичного півострова команда зібрала зразки з 20 локацій на 13 островах. За допомогою надчутливої апаратури, здатної виявляти частинки розміром у кілька мікрометрів, вчені дослідили вміст кишківника 40 личинок.
У результаті вони знайшли лише два фрагменти мікропластику. На перший погляд, це здається дрібницею, але дослідники сприймають знахідку як тривожний сигнал.
«Це не катастрофа прямо зараз, — пояснює Девлін. — Але ми бачимо, що пластик уже проник у систему. І якщо його стане більше, наслідки можуть посилитися».
Чому це важливо для всього світуУ Belgica antarctica немає наземних хижаків, тож пластик, який вона споживає, не поширюється далі харчовим ланцюгом. Однак проблема не лише в цьому. Антарктида швидко змінюється через потепління та висихання, і додатковий стрес у вигляді мікропластику може послабити навіть таких витривалих організмів.
Це дослідження ще раз показує: людське забруднення не має кордонів. Навіть на краю світу, серед льоду й каміння, сліди нашої діяльності вже впливають на життя. У майбутньому вчені планують відстежувати, як змінюється рівень мікропластику в антарктичних ґрунтах, і проводити довготривалі експерименти з кількома факторами стресу одночасно.
Антарктида, з її відносно простими екосистемами, може стати своєрідною лабораторією для розуміння глобальних процесів. І, можливо, ці знання допоможуть людству вчасно зреагувати — не лише на Південному полюсі, а й по всій планеті.
