Дослідники з Віденського університету виявили, що рівень викидів мікропластику в атмосферу може бути в 10 000 разів нижчим, ніж передбачалося раніше.
Це обнадійливе відкриття, опублікованев журналі Nature базується на наймасштабнішому аналізі даних за останнє десятиліття, що включає понад 2700 вимірювань із 283 точок планети.
Читайте також:
Дослідження показало. Овочі можуть вбирати мікропластик із ґрунту Досі науковці оцінювали рівень забруднення за допомогою теоретичних моделей або даних з окремих регіонів. Новий підхід дозволив створити реалістичнішу картину глобального «пластикового сліду». Згідно з уточненими даними, середня концентрація мікропластику в атмосфері становить 0,08 частки на кубічний метр над сушею та лише 0,003 частки над морем. Хоча цифри виявилися меншими за очікувані, загальний обсяг викидів із суші все одно вражає: близько 610 квадрильйонів часток щорічно.
Дослідження також змінило уявлення про основні джерела забруднення. Раніше вважалося, що мікропластик потрапляє в повітря переважно з морськими бризками. Проте нові оцінки показують,
що наземні джерела — знос автомобільних шин, гальмівних колодок та розпад сміття у ґрунті — дають у 20 разів більше часток, ніж світовий океан.
Провідна авторка дослідження доктор Іонна Евангелу застерігає, що менші цифри не означають відсутність небезпеки. Вплив на здоров’я залежить не лише від кількості часток, а й від їхнього розміру (від 1 мікрометра до 5 міліметрів), форми та хімічних добавок. Наразі науці достеменно невідомо, який рівень концентрації пластику в повітрі є безпечним для людини.
Попри значне зниження оцінок викидів, вчені вказують на величезну регіональну нерівність. Наприклад, у Лондоні швидкість осідання пластику досягає 3100 часток на квадратний метр за добу, тоді як у передмістях китайських мегаполісів цей показник становить лише 50 часток. Оскільки світове виробництво пластику продовжує зростати, дослідники очікують, що обсяг його викидів у майбутньому лише збільшуватиметься.
Читайте також:
Невидимий ворог. Як мікропластик зменшує родючість ґрунтів та посилює парниковий ефект
