Виявляється, наші домашні улюбленці мають набагато складнішу систему комунікації, ніж здається на перший погляд.
Читайте також:
Нове дослідження. Ліки від бліх для домашніх улюбленців можуть знищувати планету Нове дослідження вчених із Берлінського музею природознавства та Університету Неаполя імені Федеріко II показало: котяче муркотіння є стабільним «цифровим підписом» особистості, тоді як нявкання — це гнучкий набір звуків, який еволюціонував спеціально для спілкування з людьми, пишеSciTechDaily.
Науковці використали методи автоматичного розпізнавання мовлення та проаналізували записи з архіву тваринних звуків. Порівнявши вокалізацію домашніх та диких котів, дослідники з’ясували, що саме життя поруч із людиною зробило котяче «мяу» таким різноманітним.
«Ми звикли звертати увагу на нявкання, бо коти адресують його саме нам, — пояснює Даніло Руссо, провідний автор роботи. — Але якщо зануритися в акустичну структуру, то саме рівномірне, ритмічне муркотіння виявляється найкращим способом впізнати конкретну тварину».
Комп’ютерні моделі, які зазвичай використовують для розпізнавання людського голосу,
набагато точніше ідентифікували кота за його мурчанням, ніж за нявканням. Співавторка дослідження Анья Шільд додає, що кожен кіт у групі мав свій неповторний «тембр» муркотіння. Цей звук зазвичай народжується в моменти спокою, при контакті з господарем або між мамою-кішкою та кошенятами. Це такий собі інтимний код, що не потребує змін.
Нявкання — зовсім інша історія. Це справжній «швейцарський ніж» у світі звуків. Коти використовують його, щоб випросити їжу, привернути увагу або навіть висловити невдоволення. Через таку багатофункціональність нявкання одного і того ж кота може сильно відрізнятися залежно від ситуації.
Щоб зрозуміти, як виникла ця різниця, біоакустики порівняли голоси домашніх котів із п’ятьма видами їхніх диких родичів, зокрема гепардами та лісовими котами. Результат вразив: домашні пухнастики нявкають значно різноманітніше, ніж дикі види.
Мір'ям Кнерншильд, керівниця дослідження, вважає, що життя з людьми, чиї звички та реакції постійно змінюються, змусило котів стати «лінгвістами». Ті, хто вмів гнучко підлаштовувати своє нявкання під настрій господаря, отримували більше бонусів.
Читайте також:
Повернення. В Україні у заказнику помітили рідкісного червонокнижного хижака
