Виявляється, легендарний Томас Едісон випередив світову науку на добрі сто з гаком років.
Читайте також:
Фізики виявили нові свідчення колективної поведінки частинок у Великому адронному колайдері Нове дослідження хіміків з Університету Райса підкинуло справжню сенсацію: у 1879 році, працюючи над своєю першою комерційною лампочкою, винахідник випадково синтезував графен. Той самий «матеріал майбутнього», за який лише у 2004-му дали Нобелівську премію, пише Іnteresting Еngineering.
Команда професора Джеймса Тура вирішила перевірити сміливу гіпотезу: чи могли процеси всередині примітивної лампи розжарювання створити умови для народження двовимірних кристалів вуглецю?
Вчені не обмежилися теорією. Вони буквально відтворили умови в лабораторії Едісона, замовивши точні копії ламп зразка 1879 року. Замість звичного нам вольфраму там використовувалася нитка з обвугленого японського бамбука.
Коли через цей бамбуковий елемент пропустили 110 вольт постійного струму, розпочалася справжня магія. Всього за 20 секунд розжарювання тьмяно-сіре волокно набуло сріблястого металевого блиску.
Сучасний спектральний аналіз підтвердив — на поверхні нитки утворився шар турбостратного графена.
Графен називають «чудо-матеріалом» через його неймовірну міцність та електропровідність. Проте його виробництво завжди було головним болем для промисловості — дорого, складно, мало. Лукас Едді, співавтор дослідження, розповідає, що шукав дешеві джерела вуглецю для графена буквально всюди: від дерев, у які влучила блискавка, до зварювальних апаратів. Аж поки не згадав про старий патент Едісона.
З’ясувалося, що умови в едісонівській лампі майже один в один копіюють сучасний метод «флеш-нагрівання». Температура до 3000 °C миттєво «перешиває» атоми вуглецю, вибудовуючи їх в ідеальну решітку.
Звісно, сам Едісон навряд чи здогадувався про свій успіх. У XIX столітті просто не існувало приладів, здатних «побачити» матеріал товщиною в один атом.
Читайте також:
Межа точності. Фізики виявили фундаментальну похибку в самому плині часу
