Головною загадкою останніх років стали «маленькі червоні крапки» — дивні об'єкти, що існували в космосі вже через 500 мільйонів років після Великого вибуху.
Читайте також:
Крізь пилову завісу. Телескоп Джеймс Вебб отримав найчіткіше околиць надмасивної чорної діри Вони надто масивні для свого віку, і це руйнує класичну теорію. Проте дослідники з Женевського університету вважають, що знайшли розгадку: ці титани народилися не зі смерті перших зірок, а виникли миттєво з колосальних хмар первісного газу, пишеSpace.com.
Стандартний шлях чорної діри — це довга еволюція. Зірка вибухає, залишаючи по собі невеликий «зародок», який мільярди років поглинає все навколо, поступово набираючи вагу. Але Вебб бачить у ранньому Всесвіті вже «дорослих» гігантів, яким за старими моделями просто не вистачило б часу вирости.
Вихід один — «прямий колапс». Це сценарій, за якого величезна газова хмара не розпадається на окремі зірки, а одним махом стискається в чорну діру масою в мільйон Сонць. Це дає таким об'єктам неймовірну фору: вони стають надмасивними ще до того, як з’являться перші наднові.
Чому ж цей процес не відбувається зараз? Еліа Ченчі, лідерка дослідження, пояснює: для прямого колапсу потрібні «стерильні» умови. У юному Всесвіті майже не було важких металів — лише чистий водень та гелій. Саме відсутність «забруднювачів» не дозволяла хмарам охолоджуватися завчасно і розсипатися на зоряний пил. Газ залишався єдиним цілим, доки не колапсував у монструозний об'єкт.
Саме цей процес ми бачимо як ті самі «маленькі червоні крапки». Їхній колір та неймовірна щільність — це візитівка щойно народжених чорних дір прямого колапсу, оточених рештками свого «материнського» газу.
Це вікно можливостей зачинилося досить швидко. Приблизно через 1,5 мільярда років після Великого вибуху простір став занадто «брудним»: вибухи перших зірок наситили космос металами. Газові хмари почали фрагментуватися, народжуючи зірки, а не чорні діри.
Читайте також:
«Око Бога» в об'єктиві Джеймса Вебба. Як знімок туманності Равлик пророкує фінал Сонячної системи