Наука

Не екоцид, а клімат. Вчені знайшли справжню причину занепаду жителів острова Пасхи

3 лют•NV

Десятиліттями історію Рапа-Нуї (острова Пасхи) подавали як повчальну притчу про «екоцид». Мовляв, острів'яни бездумно вирубали всі дерева, що призвело до голоду, війн та краху цивілізації.

Читайте також:

Старші за неандертальців. У Греції знайшли дерев’яні інструменти віком 430 тисяч років Дослідження вчених із Ламонт-Доерті (Колумбійський університет) перекреслює цей міф. Аналіз донних відкладень довів: причиною радикальних змін на острові була не людська недбалість, а катастрофічна затяжна посуха, що розпочалася близько 1550 року.

Вчені вивчили зразки з високогірного болота Рано-Арої та вулканічного озера Рано-Као. За допомогою аналізу залишків рослинного воску вони змогли реконструювати рівень опадів за останні 800 років. Результати шокували: у середині XVI століття кількість дощів впала на 600−800 міліметрів на рік. Острів, де і так бракувало прісної води, буквально «висох» на ціле століття, пишеSciTechDaily.

Ці кліматичні зміни дивним чином збігаються з культурним переломом на Рапа-Нуї. Саме тоді мешканці припинили будувати велетенських ідолів (моаї) та переключилися на новий культ — «Тангата Ману» (людини-птаха), де лідерство здобували завдяки силі та витривалості, а не родовитості. Це було не падіння, а швидка адаптація до світу, де старі боги більше не давали води.

Керівник дослідження Редмонд Стейн наголошує: Рапа-Нуї — це історія не про самознищення, а про неймовірну стійкість. Немає жодних доказів того, що населення острова масово вимерло до приходу європейців у XVIII столітті.

Навпаки, острів'яни змогли перебудувати свою соціальну ієрархію та систему виживання в умовах екстремального дефіциту ресурсів.

Читайте також:

Клімат як рушій тектоніки. Посуха в Східній Африці прискорює розпад континенту

паска, Озеро

Читайте ще