За логікою, велетенська маса Чумацького Шляху та сусідньої Андромеди мала б працювати як потужний пилотяг, затягуючи малі галактики всередину Локальної групи. Але реальність інша: вони впевнено тікають геть.
Читайте також:
Космічна археологія. Вчені знайшли радіосигнали екзопланет у старих архівах, які збиралися роками Відповідь знайшлася не в телескопах, а в суперкомп’ютерах Університету Гронінгена. Дослідники Евуд Вемпе та Аміна Хельмі «відмотали» час назад до Великого Вибуху і створили цифрові копії нашого всесвіту, пише SciTechDaily.
Після тисяч спроб симуляція видала результат, який ідеально збігся з нашою реальністю: ми живемо всередині колосальної пласкої структури з темної матерії. Цей невидимий «млинець» простягається на десятки мільйонів світлових років, а зверху та знизу від нього — лише порожнеча.
Саме ця геометрія пояснює дивну поведінку галактик-сусідів. Виявляється, маса, що розкидана далі по краях цього велетенського диска, перетягує на себе гравітаційний вплив. Вона працює як противага, компенсуючи притягання нашої Галактики. Сусіди не падають на нас, бо їх сильніше «тягне» решта масивного млинця темної матерії.
Це відкриття стало першим випадком, коли вченим вдалося настільки точно накреслити карту невидимої маси навколо нас, спираючись лише на те, як рухаються зірки.
Читайте також:
