Міжнародна команда дослідників розпочала створення тривимірної цифрової реконструкції Александрійського (Фароського) маяка — одного із семи чудес Стародавнього світу. Проєкт отримав назву Pharos і об’єднав археологів, архітекторів та програмістів, які працюють над відтворенням історичної споруди за допомогою сучасних технологій сканування та моделювання.
Маяк, розташований на острові Фарос у гавані Александрії, у давнину сягав приблизно 120 метрів заввишки. За масштабом він поступався лише піраміді Хеопса в Гізі (146,6 м).
Споруду заклали за правління Птолемея I Сотера (323–282 роки до н. е.), а завершили вже за його сина Птолемея II Філадельфа. Кам’яна конструкція мала прямокутну основу, восьмигранну середню частину та циліндричну вежу з системою дзеркал і вогнищем, яке допомагало кораблям орієнтуватися в морі.
Протягом приблизно 16 століть маяк витримував стихійні лиха, однак серія землетрусів поступово послабила його конструкцію. Остаточного руйнування завдав землетрус 1323 року — після нього значна частина споруди опинилася під водою. Те, що залишилося на суші,
до кінця XIV століття розібрали на будівельні матеріали.
У межах сучасного проєкту дослідники вже підняли з морського дна низку масивних гранітних блоків для сканування. За останній рік зафіксовано близько 5 тисяч архітектурних елементів. Серед найцікавіших знахідок — пілон, який поєднує грецькі будівельні техніки з єгипетськими декоративними формами, що підтверджує культурний синтез елліністичного Єгипту.
Роботи ускладнюють погана видимість під водою та нерівний рельєф морського дна. Науковці визнають: повне цифрове відтворення зовнішнього вигляду маяка може тривати десятиліттями. Водночас уже зараз проєкт Pharos розглядають як один із найамбітніших прикладів застосування сучасних технологій для реконструкції втраченої світової спадщини.
Фактично йдеться не просто про 3D-модель, а про спробу повернути людству образ споруди, яка понад півтори тисячі років була символом Александрії та інженерної досконалості античного світу.
