На сторінці Національного антарктичного наукового центру опублікували кадри з життя горбатого кита, які були зафіксовані на спеціальну камеру, прикріплену до спини тварини.
«Таких унікальних кадрів на нашій сторінці ви ще не бачили. До Всесвітнього дня захисту морських ссавців показуємо трохи закулісся з життя горбатого кита буквально від першої особи. На відео можна побачити занурення, фонтанування та притаманне лише горбаням бульбашкове полювання», — зазначили науковці.
За словами представників НАНЦ, зафіксувати ці кадри вдалося завдяки системі CATS (Customized Animal Tracking Solutions), яка тимчасово кріпиться до тіла кита.
Читайте також:
Найближча колонія — за дві тисячі км. Українські полярники помітили королівського пінгвіна поблизу станції Академік Вернадський «Це не імплант і не чип. Мітка тримається на вакуумних присосках — без проколювання шкіри, пошкодження тканин і тривалих наслідків. За кілька годин або діб вона самостійно відпадає та спливає на поверхню.
CATS — це фактично маленька підводна лабораторія. Усередині може бути відеокамера з широким кутом огляду,
датчик тиску (щоб визначати глибину занурення), інерційна система з акселерометрами та гіроскопами (щоб фіксувати рухи тіла), температурний сенсор, датчик освітлення, а інколи навіть гідрофон", — розповіли науковці.
Зазначається, що всі датчики синхронізовані в часі, тому кожен рух хвоста чи плавника можна співставити з відео, глибиною, швидкістю та енергетичними витратами. Таким чином науковцям вдається точно визначити моменти, коли тварина живиться, зафіксувати маневри під час полювання, бачити профіль занурення та оцінити витрати енергії.
«Після відпадання мітка передає VHF-сигнал (рідше GPS). Антена залишається над водою, і дослідники можуть знайти пристрій та зчитати повний масив даних. Встановлюють мітку з малого човна за допомогою довгої карбонової штанги — зазвичай на спину кита, щоб забезпечити стабільну орієнтацію», — йдеться в дописі НАНЦ.
Відео, які українські науковці опублікували, надали науковці Лабораторії біотелеметрії та поведінкової екології Університету Каліфорнії в Санта-Крус (США), з якими співпрацюють українські полярники та де стажуються українські біологи. У НАНЦ додали, що саме такі дослідження дозволяють краще зрозуміти морських ссавців — а отже, ефективніше їх захищати.
