Дослідження Центру космічних польотів імені Годдарда NASA та Університету штату Пенсільванія кардинально змінює уявлення про те, де саме варто шукати сліди давнього життя на Марсі.
Науковці дійшли висновку, що майбутнім місіям слід зосередитися не на гірських породах чи глині, а на покладах чистого водяного льоду. Як виявилося, саме крига здатна зберігати органічні молекули протягом десятків мільйонів років, попри нищівне космічне випромінювання.
Читайте також:
Нове відкриття. На Марсі знайшли механізм, який міг пояснити втрату води Щоб перевірити цю гіпотезу, команда дослідників на чолі з Олександром Павловим відтворила марсіанські умови в лабораторії. Бактерії E. coli помістили у пробірки з чистим льодом, а також у суміші з силікатними породами та глиною, що імітують марсіанський ґрунт. Зразки охолодили до -51°C та піддали інтенсивному гамма-випромінюванню, еквівалентному 50 мільйонам років перебування на поверхні Червоної планети.
Результати експерименту вразили вчених: у чистому льоді понад 10% амінокислот — основних будівельних блоків життя — збереглися неушкодженими.
Водночас у сумішах із мінералами органічні сполуки руйнувалися вдесятеро швидше. Дослідники припускають, що у твердій кризі шкідливі частинки, утворені радіацією, «замерзають» на місці й не можуть досягти органіки. Натомість на межі льоду та мінералів утворюється мікроскопічна плівка, яка дозволяє радіації вільніше пошкоджувати молекули.
«П'ятдесят мільйонів років — це набагато більше, ніж вік деяких льодовиків на поверхні Марса, яким часто менше ніж два мільйони років», — зазначає професор Крістофер Хаус. Це означає, що якщо життя колись існувало поблизу поверхні планети, його сліди у льоду будуть доступні для виявлення сучасними інструментами.
Дослідження також має важливе значення для вивчення крижаних супутників Юпітера та Сатурна — Європи та Енцелада. Оскільки температури там ще нижчі, процес розпаду органіки сповільнюється ще сильніше. Це додає оптимізму місії Europa Clipper, яка у 2030 році подолає шлях у 2,9 мільярда кілометрів, щоб дослідити потенційну населеність Європи.
Читайте також:
Космічна біологія. Нові дані апарата Curiosity доводять, що колись Марс був живим
