Рідкісна наднова типу Ic-n SN 2024abvb надає нові дані про вибухові механізми масивних зір, повідомляє Phys.org.
Ліва панель — це зображення SN 2024abvb розміром 15? ? 15?, створене з використанням зображень Swope в декількох діапазонах Bgr, які відображаються відповідно на синьому, зеленому та червоному каналах зображення. Права панель — це виріз розміром 2? ? 2? із позначеним положенням SN 2024abvb. Стрілка вказує на галактику-господаря PSO J011055.760-054416.73. Джерело: arXiv (2026). DOI: 10.48550/arxiv.2602.16227
Об’єкт класифіковано як наднову типу Ic з ознаками взаємодії з навколишнім середовищем. Літера «n» означає наявність вузьких спектральних ліній. Вони свідчать про щільний циркумзоряний матеріал. Це робить SN 2024abvb надзвичайно рідкісним прикладом такого класу.
Термін «наднова» означає катастрофічний вибух зорі наприкінці її еволюції. У випадку типу Ic зоря втрачає водневу й гелієву оболонки. Це зазвичай пов’язано з інтенсивними зоряними вітрами або взаємодією в подвійній системі. Проте наявність вузьких ліній вказує на складніший механізм.
Спектроскопічні спостереження дозволили виявити особливості випромінювання.
Вузькі лінії формуються під час зіткнення викинутої речовини з навколишнім газом. Такий процес називають «взаємодією з циркумзоряним середовищем». Він може значно підсилювати світність вибуху.
Дослідники підкреслюють унікальність події. «Це один із небагатьох відомих прикладів наднової Ic-n, що дає змогу детально дослідити фізику вибуху», — зазначають автори. Спостереження проводилися за допомогою наземних телескопів із високою роздільною здатністю. Отримані дані допоможуть уточнити моделі зоряної еволюції.
Вивчення SN 2024abvb має значення для розуміння фінальних стадій масивних зір. Воно також сприяє дослідженню механізмів втрати маси перед вибухом. У ширшому контексті це пов’язано з формуванням чорних дір та нейтронних зір. Рідкісний характер SN 2024abvb робить її ключовим об’єктом для сучасної астрофізики високих енергій.
