Дослідники, що обстежували важкодоступні скелі південного Ірану, натрапили на справжнього «чужинця».
Читайте також:
Жива історія. Ірландські дикі кози виявилися справжніми реліктами бронзового віку Під час нічного рейду ще у 2018 році вчені помітили гекона, зовнішність якого вибивалася з усіх відомих досі каталогів. Зараз, після тривалих генетичних тестів, офіційно підтверджено: перед нами новий вид — Asaccus authenticus, пише видання Indian Defence Review.
Зустріч сталася випадково: ящірка сиділа на стіні сухого річкового каньйону, неподалік від акацій. Вчені одразу звернули увагу на її дивакуватий вигляд: тонке тіло, вкрите білими шипами, надто довгі кінцівки та великі, наче скляні, очі. Вже на місці виникла підозра — це не просто «варіант» знайомого гекона, а щось зовсім інше.
Пізніше генетичний аналіз, опублікований у профільному виданні Zootaxa, розставив усе на свої місця. Гени цього малюка відрізняються від його найближчих родичів з роду Asaccus (який налічує 19 видів) аж на 23%. Для біології це величезна цифра, що свідчить про повну ізоляцію популяції протягом багатьох тисячоліть. Поки інші гекони мігрували чи змінювалися, ці «іранці» розвивалися за власним унікальним сценарієм.
Asaccus authenticus — це не велетень, довжина тіла сягає лише близько 11 сантиметрів. Але кожна деталь його зовнішності — це відповідь на суворі умови життя в іранських каньйонах Шипи, ймовірно, допомагають маскуватися на тлі гострого каміння та піску. Величезні очі - це адаптація до нічного полювання в непроглядній темряві серед скель. Довгі лапи дозволяють впевнено чіплятися за вертикальні стіни каньйонів, де температура повітря постійно стрибає, а води майже немає.
Читайте також:
Вижити в калюжі. У болівійських лісах знайшли рибу, яку вважали стертою з лиця землі