Нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі PLOS ONE, проливає світло на дивовижні медичні навички неандертальців.
Вчені з’ясували, що березовий дьоготь, який раніше вважався лише першим у світі клеєм для кріплення кам’яних лез до руків'я, міг слугувати потужним антисептиком для запобігання інфекціям.
Читайте також:
Вчені назвали нову несподівану причину вимирання неандертальців: проблема крилася у вагітності Березовий дьоготь отримували шляхом сухої дистиляції кори дерев ще 180 000 років тому. Дослідники відтворили доісторичні методи виготовлення смоли за допомогою глини та каменів і протестували отриману речовину на бактеріях. Результати показали, що дьоготь ефективно пригнічує ріст золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus — одного з найпоширеніших збудників інфекцій у відкритих ранах. Цікаво, що сучасні корінні народи, такі як саами в Лапландії та мікмаки в Канаді, досі використовують екстракти берези з цією ж метою.
Хоча неможливо на стовідсотково стверджувати, що неандертальці свідомо наносили дьоготь на рани, ця гіпотеза ідеально вписується в сучасну картину їхнього життя.
Останні десятиліття принесли чимало доказів існування медицини у цих гомінідів: у їхньому зубному камені знаходили сліди ромашки та деревію, а також пліснявих грибів, що містять пеніцилін.
Ба більше, знахідки скелетів зі зрослимими переломами свідчать про те, що неандертальці мали достатньо інтелекту та співчуття, щоб тривалий час доглядати за пораненими членами своєї громади.
Автори дослідженнязазначають, що звернення до стародавньої мудрості може бути корисним і сьогодні. В умовах сучасної кризи антибіотикорезистентності традиційні методи лікування, перевірені тисячоліттями, стають об'єктом прискіпливої уваги науковців, які шукають нові шляхи боротьби зі стійкими бактеріями.
Читайте також:
Декор чи ритуали? Науковці дослідили незвичне скупчення останків тварин у неандертальському сховищі
