бобри, але ці тварини роблять те, чого ніхто не може повторити.Як пише Earth, ці тварини перебудовують ландшафти таким чином, що допомагають вилучати вуглець з повітря та утримувати його всередині водойм. Струмки, які колись текли швидко, сповільнюються. Вода розливається. Утворюються водно-болотні угіддя.
Згодом ці зміни накопичуються. Те, що виглядає як безладна ділянка затопленої землі, перетворюється на систему, яка непомітно накопичує вуглець рік за роком.
Прихований зсув у поведінці річокБільш пильний погляд на одну ділянку на півночі Швейцарії показує, наскільки потужним може бути цей зсув. Повідомляється, що за 13 років водно-болотне угіддя накопичило близько 1194 тонн вуглецю. Це становить приблизно 10,1 тонни вуглекислого газу на гектар на рік. У сусідніх районах, де бобрів немає, ці цифри навіть близько не наблизилися.
Це важливо, тому що невеликі струмки, особливо ті, що знаходяться на початку річкових систем, відіграють велику роль у переміщенні вуглецю в навколишньому середовищі.
Коли бобри втручаються, вони змінюють цей рух. Вода сповільнюється,
осади осідають, і органічний матеріал накопичується, а не змивається.
Дослідницька група вимірювала як вуглець, що викидається в повітря, так і вуглець, що зберігається в землі, що дало повну картину того, що відбувається.
Що відбувається, коли бобри будуютьГреблі бобрів перебудовують цілі системи. Вода розливається по навколишній землі, підвищуючи рівень ґрунтових вод і створюючи водно-болотні угіддя. Ці ділянки затримують опади та утримують як органічну речовину, так і розчинений вуглець.
"Результати показують, що бобри не просто змінюють ландшафти: вони докорінно змінюють рух CO2 у них. Уповільнюючи течію води, затримуючи опади та розширюючи водно-болотні угіддя, вони перетворюють струмки на потужні поглиначі вуглецю", – прокоментував науковець Джошуа Ларсен.
Цей зсув чималий. Водно-болотні угіддя, створені бобрами, накопичували вуглець удесятеро швидше, ніж аналогічні ландшафти без них.
Різниця полягає в тому, як вода, ґрунт і рослинний матеріал взаємодіють після уповільнення та розширення потоку.
Система, яка накопичує більше вуглецюУ дослідженні відстежувався повний вуглецевий баланс ділянки.
У середньому водно-болотне угіддя накопичувало близько 98,3 тонн вуглецю на рік. Більша частина цього вуглецю надходила з розчиненого неорганічного вуглецю, який уловлювався і утримувався під поверхнею.
Спостерігалися сезонні коливання. Влітку, коли рівень води падав і оголювалася більша кількість осадових порід, викид вуглекислого газу на короткий час перевищував накопичення. Система діяла як джерело, а не як поглинач.
"Всього за трохи більше ніж десятиліття досліджена нами система вже перетворилася на довгостроковий поглинач вуглецю, що набагато перевершує те, чого ми могли б очікувати від некерованого річкового коридору", – зазначив доктор Лукас Халлберг.
Він зазначив, що це підкреслює величезний потенціал відновлення, здійснюваного бобрами, і дає цінні відомості про потенційне планування землекористування, стратегії відновлення дикої природи та кліматичну політику.
Вуглець, ув’язнений у ландшафтіЗ часом вуглець, накопичений у цих водно-болотних угіддях, стає все важче вивільнити.
Осади накопичуються шар за шаром. Мертва деревина з прилеглих лісів накопичується і повільно розкладається.
Разом ці матеріали діють як довгострокова система зберігання.
Дослідники виявили, що в відкладах бобрових боліт міститься до 14 разів більше неорганічного вуглецю і в 8 разів більше органічного вуглецю, ніж у ґрунтах прилеглих лісів. Майже половина накопиченого вуглецю надходить із мертвої деревини вздовж берегів річок і боліт.
"Наше дослідження показує, що бобри є потужними агентами уловлювання та адсорбції вуглецю. Змінюючи русла річок і створюючи багаті водно-болотні угіддя, бобри фізично змінюють спосіб зберігання вуглецю в ландшафтах", – пояснила доктор Аннегрет Ларсен.
Поки греблі залишаються на місці, більша частина цього вуглецю може залишатися ув'язненою протягом десятиліть.
Маленька тварина з великим впливомКоли команда поширила свої висновки на всі відповідні заплавні райони Швейцарії, цифри швидко склалися. Зокрема, створені бобрами водно-болотні угіддя можуть компенсувати від 1,2% до 1,8% щорічних викидів вуглецю в країні.
Для такого скорочення не потрібні нові технології чи значні витрати. Воно буде досягнуто за рахунок того, що природні процеси виконуватимуть свою роботу.
Бобри вже повертаються в багато частин Європи після багаторічних зусиль щодо збереження популяції. Їхнє повернення змінює не тільки ландшафт, але й сам процес функціонування екосистем.
Інші новини про екологіюБобрипочуваються безпечно в глибокій воді. Одним з найвідоміших фактів про цих тварин є їх схильність будувати греблі. Річ у тім, що бобри вважають за краще, щоб вхід в їх нору був занурений і воду. Саме тому, якщо бобри живуть в районі з коливаннями рівня води, вони будують греблю, щоб створити глибокий ставок.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Американський школяр знайшов 1,5 мільйона космічних об’єктів, які пропустило NASA
- У Норвегії знайшли дубові бочки XVII століття, які розкривають таємниці будівництва міста
- Російський космічний корабель буде змушений вручну зістикуватися з МКС