Фрагмент щелепної кістки, знайдений глибоко під землею в печері Гофа (ущелина Чеддер, графство Сомерсет), змусив істориків та біологів переглянути хронологію взаємин людини й тварини.
Генетичний аналіз підтвердив, что ця знахідка належала одній із найдавніших одомашнених собак. Виявилося, що люди та їхні чотирилапі супутники жили пліч-о-пліч у Британії ще 15 000 років тому — за тисячі років до того, як людство приручило сільськогосподарську худобу чи котів.
Читайте також:
У болоті Швеції археологи знайшли рідкісне поховання собаки кам’яної доби Відкриття, зроблене доктором Вільямом Маршем із Музею природної історії, відсуває момент еволюційного розколу між собаками та їхніми предками-вовками приблизно на 5 тисячоліть назад. Дослідник натрапив на цей артефакт випадково: кістка десятиліттями зберігалася в музейних архівах як «нічим не примітна», доки сучасні методи ДНК-типування не відкрили її справжню природу.
Подальші хімічні та генетичні тести, проведені спільно з фахівцями Оксфордського університету, виявили ще більш вражаючі факти. Виявилося, що перші собаки не просто охороняли табори,
а мали з людьми неймовірно тісний зв’язок. Аналіз раціону показав, що тварини харчувалися тією ж їжею, що і їхні господарі — м’ясом, рослинною їжею, а в деяких регіонах, наприклад на території сучасної Туреччини, навіть ділили спільний улов риби.
Дослідження, опублікованев журналі Nature, також доводить, що всі сучасні домашні улюбленці походять від спільного предка, який поширився північною півкулею наприкінці льодовикового періоду. Вже 14 000 років тому ці ранні собаки мігрували через Європу та Азію разом із людськими племенами, заклавши генетичний фундамент для всіх відомих сьогодні порід.
Це відкриття підтверджує, що взаєморозуміння між нашими видами виникло майже миттєво і залишається незмінним протягом тисяч поколінь.
Читайте також:
Дика ДНК. Вчені визначили, що понад 64% сучасних порід собак мають вовче походження
