Наука

Помилка на мільйони років. Палеонтологи визнали, що шукали колиску людства не там

28 бер•NV

Десятиліттями антропологи та палеонтологи методично прочісували Східну Африку, вважаючи її єдиною справжньою колискою, де зароджувалися предки сучасних людиноподібних мавп.

Читайте також:

Культурна традиція. В Індонезії виявили найдавніше у світі наскельне мистецтво Шматок закам’янілої щелепи, знайдений серед пісків північного Єгипту, змушує науковий світ визнати: ми, ймовірно, роками шукали відповіді не в тій частині континенту. Новий вид, що отримав назву Masripithecus moghraensis, пересуває центр еволюційних подій на північ, ближче до Середземномор’я та Леванту, пише SciTechDaily.

Ця знахідка у регіоні Ваді-Могра датується епохою міоцену — приблизно 17−18 мільйонів років тому. На той час афро-аравійський масив почав тісно контактувати з Євразією, що відкрило тваринам шлях між материками. Masripithecus виявився найближчим із відомих родичів тієї гілки, яка зрештою призвела до появи всіх сучасних великих мавп, включно з людиною.

Девід Альба та Юлія Аріас-Марторелл у своєму коментарі для фахового видання висловилися досить прямо: «Ці результати підтверджують,

що палеонтологи могли шукати спільних предків людиноподібних мавп зовсім не там, де варто було».

Проблема «східноафриканського перекосу» в науці виникла не на порожньому місці. Палеонтологічний літопис Африки дуже нерівномірний: розкопки зазвичай зосереджені в кількох багатих на скам’янілості зонах, тоді як величезні території північної частини материка залишалися білою плямою.

Masripithecus заповнює цей пробіл, показуючи, що в період формування ключових ознак нашої родини північ Африки була не просто околицею, а динамічним центром біорізноманіття.

Щоб точно визначити місце нового виду на еволюційному дереві, команда під керівництвом Шорук Аль-Ашкар використала метод байєсівського датування. Ця технологія дозволяє поєднувати фізичні характеристики знахідки з точним віком геологічних пластів, створюючи набагато чіткішу модель спорідненості, ніж традиційні порівняння. Аналіз підтвердив: ми маємо справу зі стовбуровим гоміноїдом, який стоїть у витоків лінії, що згодом розселилася по всьому світу

Читайте також:

Маленька Ніжка. Вчені виявили новий вид людини у Південній Африці

Читайте ще