Довгий час у етології домінувала думка, що головним навігаційним інструментом бджіл є їхній славнозвісний «виляльний танець».
Читайте також:
Уперше у світі. Бджоли без жала отримали юридичні права в Перу Дослідження нейробіологів з Фрайбурзького університету під керівництвом професора Ендрю Строу доводить, що індивідуальна польотна практика комах на порядок точніша за їхні комунікаційні здібності.
Для фіксації переміщень команда використовувала власну розробку — метод Fast Lock-On (FLO). На спину бджоли кріпиться мікроскопічний світловідбивач, а бортовий комп’ютер дрона, аналізуючи відблиски, за мілісекунди обробляє координати об'єкта. Це дозволило вченим вперше отримати 3D-траєкторії з високою роздільною здатністю на дистанції понад 120 метрів у природному ландшафті.
Аналіз 255 польотів у регіоні Кайзерштуль (Німеччина) виявив феноменальну повторюваність маршрутів. Кожна бджола розробляє власний «авторський» шлях і дотримується його з точністю до кількох сантиметрів.
«Наші записи підтверджують: кожна особина має свою навігаційну індивідуальність. Вони літають знайомими маршрутами надзвичайно прецизійно», — підкреслює Ендрю Строу.
Дослідники помітили цікаву закономірність:
- Максимальна стабільність спостерігається біля виразних орієнтирів (дерева, живоплоти).
- Найбільші відхилення зафіксовані над візуально одноманітними ділянками, як-от кукурудзяні поля. Це доводить, що бджоли критично залежать від візуальних маркерів середовища.
Читайте також:
Комашиний апокаліпсис. Чому ми не помічаємо вимирання 90% видів комах та павуків
