Джерело:Оксфордський університет
Вчені знайшли докази існування одомашнених собак приблизно 16 000–14 000 років тому – набагато раніше, ніж досі вважалося.
Дослідницька група, до складу якої залучили експертів із 17 установ з усього світу, ідентифікувала кількох собак, що датуються подібними періодами по всій Європі та Анатолії (нині територія Туреччини). Це свідчить про те, що собаки були широко поширені 14 000 років тому. Раніше найдавніший доказ існування собак датувався близько 10 900 років тому.
Вченим було відомо, що собаки виникли з популяцій сірих вовків, і вони підозрювали, що цей процес відбувся приблизно в останній льодовиковий період. Досі дані з доземлеробських археологічних пам’яток були обмеженими та їх важко підтвердити. На ранніх етапах одомашнення скелети собак та вовків, ймовірно, були однаковими, а їхні поведінкові відмінності не залишили слідів в археологічних знахідках.
Тепер же дослідники відновили цілі геноми з археологічних зразків, які знайшли у Пінарбаші в Туреччині (датується приблизно 15 800 років тому), печері Гофа у Великій Британії (близько 14 300 років тому),
а також дві знахідки в Сербії (11 500–7 900 років тому та 8 900 років тому). Потім вони порівняли геноми з геномами понад 1000 сучасних та стародавніх собак та вовків з усього світу.
Результати цих аналізів підтвердили, що ці кістки належали собакам, і що вони вже були широко поширені по всій західній Євразії щонайменше 14 300 років тому.
“Це відкриття не лише відсунуло найдавніші прямі свідчення про існування собак на 5000 років, але й показало нам, що собаки та вовки були чітко відокремлені, як біологічно, так і за тим, як люди взаємодіяли з ними, щонайменше 16 000 років тому”, – говорить співавтор дослідження, доктор Лачі Скарсбрук.
Це свідчить про те, що одомашнення собак, ймовірно, відбулося десь під час останнього льодовикового періоду – більш ніж за 10 000 років до появи будь-яких інших свійських рослин чи тварин.
Ці палеолітичні собаки були генетично схожими та були членами популяції, яка поширилася по регіону між 18 500 та 14 000 років тому. Яку роль вони відігравали для людей, наразі незрозуміло. Останки були пов’язані з кількома популяціями мисливців-збирачів, які генетично та культурно відрізнялися. Це свідчить про те, що поширення собак могло бути пов’язане з міграцією та взаємодією цих груп.
- Людські наслідки війни в Україні добре задокументовані, однак бойові дії мають серйозний вплив і на домашніх тварин. Нове наукове дослідження показує, що війна за короткий час змінила зовнішній вигляд і поведінку собак, які раніше були домашніми улюбленцями.
